Добросте шляху – ти ж додому, повняться спіллю відра в криниці, солодко буде у погостівці. Виросте стіл, як чотири осичини. Стіни обступлять, цибулею ввінчані, Матінко […]

Як холодно в небесній висоті, і птахів перельоти золоті нам кажуть шлях, аби і зір підносивсь і падав згодом із зими у осінь… Печальний ключ, […]

Обтяжені випом старі міхи лежали на тесаних столах, що в землю уросли, і лунко струмінь гнувсь веселого врожаю, що запахом землі нам голови хмелив. Припізнений […]

(З циклу “Фотокартки”) В безмежних пухнечах затишно, уліжно, розірвано обрію кільця річні, і дихає холод хвилястий невстіжно – нема де сховатись малому мені. Цей ватяний […]

Малинові вершки беріз, блакить, відтінююча ліс, і нитка стежки через поле… Нічого більше не треба, доле! Хіба криничку, що без дна, ковток духмяного вина, корець […]

Твердішають в пальцях суглоби повільно, хоч тоншають жили в зап’ясті щодня, та я відчуваю: у нас є щось спільне з вербою, що зростом усіх обганя. […]

1. Зірку крилом сколихнувши, відлинула чайка у сутінь, стала чіткішою ламана лінія гір; і сколихнулись в уяві видіння забуті, ніби імла перекинула встояний зір. Прямо […]

Цей шум колисковий загойдував розум і сім’ям березовим простір кропив… Ще дихала пам’ять гранітним морозом, збігали вапном побілілі стовпи. Ще дихала хвоя густим нафталіном та […]

Изсыпану же бывшу попелу, и ту абие преложися в соль. Києво-Печерський патерик З лободи роблю хліб і лебедником звуся, обертаю і попіл мирянам на сіль, […]

Краплино медова високого цвіту, у дзеркалі літа тебе запримітив. Очей не зведу, і мій зір вогкуватий занурений глибоко в синь непочату. Ой квітко, хоч раз […]