Павло Мовчан – Взаємозв’язок

Твердішають в пальцях суглоби повільно,
хоч тоншають жили в зап’ясті щодня,
та я відчуваю: у нас є щось спільне
з вербою, що зростом усіх обганя.

І слів не знаходжу, щоб шлях привітати,
щоб пороху все розповісти про час,
щоб лезом долоні граніт розпечатать
і виявить спільність, що зріднює нас.

Аякже. Усе пересноване часом.
Єднальні волокна все в’яжуть в одне,
щоб кров у тобі на смолу запеклася,
коли хтось зап’ястя вербі розітне.



1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (4 votes, average: 1,75 out of 5)
Павло Мовчан – Взаємозв’язок вірш.