Михайло Григорів – Раптовість проминання

Схожі вірші:

1. Михайло Григорів – Безміри проминання Верхів’я весел тільки в облозі самих весел скорочують письмена безоглядного моря...
2. Михайло Григорів – Віч-на-віч І здогад снігу поясноє і глина доглядає у дереві і квітень ненадовго Січень-червень 1997...
3. Михайло Григорів – Весляр І далі (за димом) хтось спалює дим – безберегі краї заколоту землі нічиєї 1997...
4. Михайло Григорів – Вигнання без меж Прозорі шатра відслонюють непоквапливу повняву зауважень води незримі плем’я підростаючих ран – прорив безперебіжний...
5. Михайло Григорів – Словник Порожніє замах води даленіє пересторога часу Мов сіль перечислених руж ятриться зморшка саду Січень-червень 1997...
6. Михайло Григорів – На рівні світань Мов покинуті числа – уламки обірваних вод І пташка звідусюди Січень-червень 1997...
7. Михайло Григорів – Відлуння чекань Літає мороз знімілих кораблів Хто покликав себе до сповідника?...
8. Михайло Григорів – У самоті проваль Вогні мов колір прохолоди мов злам у зливі...
9. Михайло Григорів – Сліди без слідів Течуть острови без порогу уздовж блукань пращі пустель уздовж ранків незаселені ранки...
10. Михайло Григорів – Над річкою увечері Мов силует води ЦЯ фраза на піску...
11. Михайло Григорів – Відбитки за відбитком Принишкле полум’я мов залишки безмежжя Потойбіч співу лежить перерване віконце у звалищах вітрил Січень-червень 1997...
12. Михайло Григорів – І зливи без мілин Вогні й вогні й вогні хворого дерева і ніхто не спиняється...
13. Михайло Григорів – Історія пасік І розкопано каміння І навперейми лиш хрускотіння бруньок зелене Січень-червень 1997...
14. Михайло Григорів – Суверенне зілля Невідворотність припливних берегів прикопує і найвищі послання самоцвітних одмін слова...
15. Михайло Григорів – Загарбання пісками Дедалі ширшає вікно без дерева навпроти...
16. Михайло Григорів – Поверхні форм Із сухої світлости речей сіє вітер сіль погорди...
17. Михайло Григорів – У висоту дерев Зелені сховища письмен Зелена зваба пам’яті Зелені обшири відсутности Зелені риби смерку Січень-червень 1997...
18. Михайло Григорів – Босі зерна У вузлі пагорбів шукають дерево якого не несли...
19. Василь Стус – Пам’яті А. Г Ярiй, душе. Ярiй, а не ридай. У бiлiй стужi сонце України. А ти шукай – червону тiнь калини на чорних водах – тiнь її шукай, […]...
20. Слабошпицький Михайло – Передмова (Микола Руденко – знаний і незнаний) Слабошпицький Михайло – Передмова (Микола Руденко – знаний і незнаний) Два десятиліття відсутності в літературному процесі республіки, власне, цілковитого літературного небуття (його книжки було вилучено […]...
21. Павло Мовчан – Дві сніжинки Нам прошкувать в залітошну печаль… Мені одному – ти ж бо вже пристала, Ламать реальність гранями кристалу. Мені одному думать і мовчать… Вже дві сніжинки […]...
22. Леся Українка – На Земмерінгу Кучері темні уквітчала хмарка цвітом з гранати огнистим, Лине туди, де здалека біліє шпиль своїм чолом пречистим. Лине і щедро квітки розсипає геть по всім […]...
23. Володимир Сосюра – Я – квітка осіння Я – квітка осіння… Дощі мене мочать, рве вітер мої пелюстки… І сонце на мене світити не хоче, тумани пливуть од ріки. Була я колись […]...
24. Павло Мовчан – “В отчій ласкавості…” В отчій ласкавості сонечко гріє, просто з цікавості хмарка синіє. Теслі завзяті лаштують дорогу – дні непочаті видно з порогу. Видно та й видко, мов […]...
25. Марта Тарнавська – “Ось знову – смерть. І звужується коло…” Ось знову – смерть. І звужується коло близьких людей, що разом йшли в життя, і дише пусткою юрба навколо, І ближчає нірвана небуття. Все, що […]...
26. Дмитро Павличко – “Я бачив тебе сьогодні…” Я бачив тебе сьогодні Між дівчатками з п’ятого класу. Ти така ж, як вони: Тонесенька стебелина, Навколо якої скакалка Гуде, мов пропелер. Я бачив тебе […]...
27. Павло Грабовський – Квітка, що ногою Квітка, що ногою Стоптана в пилу; Гук, що вмер луною, Пронизавши млу; Огник серед поля, Що блиснув і згас,- Се – та світла доля, Що […]...
28. Леся Українка – “Єсть у мене одна…” Єсть у мене одна Розпачлива, сумна, Одинокая зірка ясная; Сеї ж ночі дарма Її кличу, – нема! Я стою у журбі самотная. І шукаю вгорі […]...
29. Семенко Михайль – Сон Вона живе і досі невже і я живу Я бачив її коси фіалки рву. Десь у рові зеленім і її рука Лежить у мене на […]...
30. Оксана Лятуринська – Щастя згублені ключі Щастя згублені ключі. Якби їх знайти хутчій! Пошукати в лісі, в полі, запитать, зустрівшись, Долі: “Ти горою, Доле, йшла, чи мої ключі знайшла з золотими […]...
31. Руданський Степан – Мене забудь, моя дівчино! Мене забудь, моя дівчино! Спокійно жий, щаслива будь, Цвіти хоть рожой, хоть калиной, – Мене забудь, мене забудь!.. Мене забудь – і тяжким смутком Не […]...
32. Вірш Миколи Руденка – Однаковість Однаковість, мов у склянім намисті,- Її в Природі не шукай дарма. Відбитки пальців чи відбитки листя – В мільйонах спроб повторення нема. Скажи, Природо: ці […]...
33. Марта Тарнавська – Едельвайси Молитовних висот піднебесні божниці застеляє снігів недоторканий килим. Там шукай джерела чудотворної сили і магічних ключів до життя таємниці. У простий едельвайс чародії альпійські заховали […]...
34. Кацай Олексій – Квітка Хоч всеньку ніч краплинки зорепаду шукай, та їх не знайдеш ти ніде, бо тільки-но зоря на землю пада, вона відразу квіткою стає. Горить її проміння […]...
35. Степан Руданський – Суходольський Згинув шляхтич Суходольський, Вже в костьолі тіло, І з-під небка ксьондз навколо Поглядає сміло. Далі мову зачинає, Тільки не по-польськи, Зачинає по-латині: “Ubi Suchodolski?” * […]...
36. Вірш Миколи Руденка – На Катуні Чи бачив ти, як мати молода, Стрибаючи з крижини на крижину, Долає повінь і волає: – Си-и-ну!?. А ноги їй захлюпує вода. Реве Катунь – […]...
37. Борис Грінченко – В степу В степу рвачкий на волі вітер віє, По світу він гуляє, де схотів, І бачить: скрізь недоля горе сіє, І повен світ нещастів і жалів. […]...
38. Микола Руденко – Рима До рими байдуже мені – Ні, не вона хвилює вічно. Хвилює дух, що у вогні Живе могутньо, вулканічне. Він сам не відає, чому Прийшов сюди. […]...
39. Казімєра Іллаковічувна – На дощу завішені нитці (в перекладі Марти Тарнавської) Kazimiera I??akowicz? wna Zawieszone na nitce deszczu (Niczym si? nie mog? pochwali?…) Чим можу хвалитися далі, крім слів, що у вірша скритці: округлі жалю коралі […]...
40. Володимир Сосюра – Чи знаєш ти світання в полі Чи знаєш ти світання в полі або в задуманих садах, коли од щастя мимоволі сіяють сльози на очах? Щебечуть птиці, вітер лине, немов дитинства дальні […]...