Михайло Григорів – І зливи без мілин

Схожі вірші:

1. Михайло Григорів – У самоті проваль Вогні мов колір прохолоди мов злам у зливі...
2. Михайло Григорів – Загарбання пісками Дедалі ширшає вікно без дерева навпроти...
3. Михайло Григорів – Віч-на-віч І здогад снігу поясноє і глина доглядає у дереві і квітень ненадовго Січень-червень 1997...
4. Михайло Григорів – Весляр І далі (за димом) хтось спалює дим – безберегі краї заколоту землі нічиєї 1997...
5. Михайло Григорів – Вигнання без меж Прозорі шатра відслонюють непоквапливу повняву зауважень води незримі плем’я підростаючих ран – прорив безперебіжний...
6. Михайло Григорів – Словник Порожніє замах води даленіє пересторога часу Мов сіль перечислених руж ятриться зморшка саду Січень-червень 1997...
7. Михайло Григорів – Суверенне зілля Невідворотність припливних берегів прикопує і найвищі послання самоцвітних одмін слова...
8. Михайло Григорів – Відлуння чекань Літає мороз знімілих кораблів Хто покликав себе до сповідника?...
9. Михайло Григорів – Сліди без слідів Течуть острови без порогу уздовж блукань пращі пустель уздовж ранків незаселені ранки...
10. Михайло Григорів – Над річкою увечері Мов силует води ЦЯ фраза на піску...
11. Михайло Григорів – Раптовість проминання Астигла бо квітка шукай без навколо...
12. Михайло Григорів – Відбитки за відбитком Принишкле полум’я мов залишки безмежжя Потойбіч співу лежить перерване віконце у звалищах вітрил Січень-червень 1997...
13. Михайло Григорів – Босі зерна У вузлі пагорбів шукають дерево якого не несли...
14. Михайло Григорів – Історія пасік І розкопано каміння І навперейми лиш хрускотіння бруньок зелене Січень-червень 1997...
15. Михайло Григорів – Безміри проминання Верхів’я весел тільки в облозі самих весел скорочують письмена безоглядного моря...
16. Михайло Григорів – Поверхні форм Із сухої світлости речей сіє вітер сіль погорди...
17. Михайло Григорів – У висоту дерев Зелені сховища письмен Зелена зваба пам’яті Зелені обшири відсутности Зелені риби смерку Січень-червень 1997...
18. Михайло Григорів – На рівні світань Мов покинуті числа – уламки обірваних вод І пташка звідусюди Січень-червень 1997...
19. Слабошпицький Михайло – Передмова (Микола Руденко – знаний і незнаний) Слабошпицький Михайло – Передмова (Микола Руденко – знаний і незнаний) Два десятиліття відсутності в літературному процесі республіки, власне, цілковитого літературного небуття (його книжки було вилучено […]...
20. Володимир Сосюра – Вже осені кругом передчуття Вже осені кругом передчуття… І павутиння срібно простяглося між саду віт. Упавши в небуття, пожовклий лист торкнув моє волосся, Немов шепнув: “Забудь, забудь про все, […]...
21. Павло Глазовий – Лихе око Молоденький лікар вперше хворого прийма. Розмовля баском солідним, щоки надима. Хворий стогне: – Весь розбитий. Занепав чомусь. – Лікар каже: – Зараз очі ваші подивлюсь. […]...
22. Олесь Гончар – Арпад У замку обвалені стелі Та брухту тисячі тонн. Хто килими тут розстелить Між мармурових колон? У мертвому замку сьогодні Ніхто не засвітить вогні. Лиже Дунай […]...
23. Леонід Кисельов – Я ніхто для тебе, як Улліс Я ніхто для тебе, як Улліс – Пам’ятаєш – в давнім грецькім міті, Шерхлими вустами непомітно До її волосся доторкнись. Я ніхто для тебе. І […]...
24. Павло Мовчан – Спалахи Стоять, немов після посвятства, дерева, світлі, мовчазні, і щедро роздають багатства сухій осінній стороні. Я і собі підставив жмені – хай капле золото й бурштин… […]...
25. Тарас Шевченко – Не женися на багатій Не женися на багатій, Бо вижене з хати, Не женися на убогій, Бо не будеш спати. Оженись на вольній волі, На козацькій долі: Яка буде, […]...
26. Руданський Степан – Сиротина я безродний Сиротина я безродний, Десь загину в чужині – І ніхто очей холодних Не закриє там мені. І нерідною рукою Буду в землю я зарит, І […]...
27. Вірш Олександра Олеся – “Схилив я голову і йду поволі…” Схилив я голову і йду поволі Дрімучим лісом в самоті. Навколо осінь. Надо мною Кружляють квіти золоті. Безмірна тиша. Спів веселий Давно-давно помалу стих, Як […]...
28. Борис Грінченко – Вона! Вона! Вона! Вона! Я бачу – між кущами Рукав уже з сорочки забілів; Ще мить одна – тремтячими руками Я стан її дівочий обхопив. Ще мить […]...
29. Герасим’юк Василь – Літа душа, немов лоша у зливі Літа душа, немов лоша у зливі… Куди ж тобі, маленьке і дурне! Ніхто не перебув ці смуги сиві, ніхто й своєї втіхи не збагне. Хоч […]...
30. Тодось Осьмачка – Під Київ старий Під Київ старий незглибимая ніч Прийшла непомітно степами – І тисячі в воду запалених свіч Поділ перекинув стовпами. І знизу безодня й безодня вгорі Із […]...
31. Оксана Лятуринська – Ліси ловитв! Опійні ночі! * * * Ліси ловитв! Опійні ночі! Звір затремтить, птах затріпоче. Непевен час ані барліг, ані відбочини доріг. Вогні запалять хтиво очі. Хижак напружиться, і […]...
32. Кацай Олексій – Грабіжники могил В пригод запаморочливому вирі зненацька впав я на шляхів розкриллі відчувши що не зможу більше красти в забутих склепах зоряних династій І зморений мов динозавр […]...
33. Тарас Шевченко – Не гріє сонце на чужині Не гріє сонце на чужині, А дома надто вже пекло. Мені невесело було Й на нашій славній Україні. Ніхто любив мене, вітав, І я хилився […]...
34. Дмитро Павличко – “Твоя душа звіздаста і смаглява…” Твоя душа звіздаста і смаглява, Як ніч, що світер віхоли зняла. Твоє волосся пахне, як отава З-під скатерті різдвяного стола. В моє житло ти з […]...
35. Павло Глазовий – Балакучий Пилип Серед ночі по провулку шкандибав Пилип. Раптом вибіг з підворотні здоровенний тип. Ледь не плаче: – Ой братишка, може, скажеш ти, Де міліція районна. Як […]...
36. Павло Мовчан – Вересень (диптих) 1. Був дощ, віщований ізранку сталевим спалахом води, крейдяні кола біля ганку замив ретельно, як завжди. І гру дитячу нелукаву урвав на самому кінці, і […]...
37. Семенко Михайль – Пейзаж Вечір охоплює далі неясні Гори окутує в сині серпанки Тони прозорі сухі і безстрасні Плинучий в сутінь спів колисанки. Над річкою легіт торкається скла В […]...
38. Сингаївський Микола – У вогні не згоряє Не страшусь, не боюся життя, Хоч уже обпекло зубожіння. Я – надії і світла дитя, І щодня набираюсь терпіння. Вже пооране – в зморшках чоло, […]...
39. Герасим’юк Василь – Сад Юрієві Приходьку – Що таке рай? – Рай – це гарний сад. (Із підручника для недільних шкіл) Сьогодні – намов у саду. На голих осінніх […]...
40. Антонич Богдан-Ігор – Весілля Почалось так: упився я від перших власних строф похмілля. Був тільки місяць дружбою на мому з піснею весіллі. Як сталось те, як задзвеніло, сказать не […]...