Леся Українка – “Всі наші сльози тугою палкою…”

Всі наші сльози тугою палкою

Спадуть на серце, – серце запалає…
Нехай палає, не дав спокою,
Поки душа терпіти силу має.

Коли ж не стане сили, коли туга

Вразить украй те серденько замліле,
Тоді душа повстане недолуга,
Її розбудить серденько зболіле,

Як же повстане – їй не буде впину,

Заснути знов, як перш, вона не зможе,
Вона боротись буде до загину:
Або загине, або переможе.

Або погибель, або перемога –

Сі дві дороги перед нами стане…
Котра з сих двох нам судиться дорога?
Дарма! повстанем, бо душа повстане.

Так, плачмо, браття! мало ще наруги.

Бо ще душа терпіти силу має;
Хай серце плаче, б’ється, рветься з туги,
Хай не дає спокою, хай палає!


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (1 votes, average: 5,00 out of 5)
Леся Українка – “Всі наші сльози тугою палкою…” вірш.