Леся Українка – La (Nocturno)

Лагідні веснянії ночі зористі!
Куди ви од вас полинули?

Пісні соловейкові дзвінко-сріблисті!
Невже ви замовкли, минули?

О ні, ще не час! ще бо ми не дізнали
Всіх див чарівливої ночі,

Та ще бо лунають, як перше лунали,
Веснянки чудові дівочі.

Ще маревом легким над нами витає
Блакитна весняная мрія,

А в серці розкішно цвіте-процвітає
Злотистая квітка – надія.

На крилах фантазії думки літають
В країну таємної ночі,

Там промінням грають, там любо так сяють
Лагідні веснянії очі.

Там яснії зорі і тихії квіти
Єднаються в дивній розмові,

Там стиха шепочуть зеленії віти,
Там гімни лунають любові.

І квіти, і зорі, й зеленії віти
Провадять розмови кохані

Про вічную силу весни на сім світі,
Про чари потужні весняні.

Я вірю в ті чари, я вірю в ту силу,
Бо серцем я їх почуваю,

Провісницю чар тих, фантазію милу,
Від щирого серця вітаю.



1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (1 votes, average: 5,00 out of 5)
Леся Українка – La (Nocturno) вірш.