Іван Драч – Крила

Новорічна баляда

Через ліс-переліс,

Через море навкіс

Новий рік для людей подарунки ніс:
Кому – шапку смушеву,

Кому – люльку дешеву,

Кому – модерні кастети,

Кому – фотонні ракети,

Кому солі до бараболі,

Кому три снопу вітру в полі,

Кому пушок на рило,

А дядькові Кирилові – крила.

Був день як день, і раптом – непорядок,
Куфайку з-під лопаток як ножем прошило.
Пробивши вату, заряхтіли радо,
На сонці закипіли сині крила.
Голодні небом, випростались туго,
Ковтали з неба синє мерехтіння,
А в дядька в серці туга,
А в дядька в серці тіні.

(Кому – долю багряну,

Кому – сонце з туману,

Кому – перса дівочі,

Кому – смерть серед ночі,

Щоб тебе доля побила,

А Кирилові, прости господі,- крила).

Жінка голосила: “Люди, як люди.
Їм доля маслом губи змастила.
Кому – валянки,

Кому – мед од простуди,

Кому – жом у господу,

А цьому гаспиду,
прости господи, – крила?!”

Так Кирило до тями брів,
І, щоб мати якусь свободу,
Сокиру бруском задобрив,
І крила обтяв об колоду.
Та коли захлинались сичі,
Насміхалися зорі з Кирила,
І пробивши сорочку вночі,
Знов кипіли пружинисті крила.
Та Кирило з сокирою жив,
На крилах навіть розжився –
Крилами хату вшив,
Крилами обгородився.
А ті крила розкрали поети,
Щоб їх муза була небезкрила,
На ті крила молились естети,
І снилося небо порубаним крилам.

(Кому – нові ворота,

Кому – ширшого рота,

Кому сонце в кишеню,

Кому – дулю дешеву.

Щоб тебе доля побила,

А Кирилові – не пощастить же
отак чоловікові! – крила).


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (6 votes, average: 5,00 out of 5)
Іван Драч – Крила вірш.