Леся Українка – Легенди

У легендах стародавніх

Справедливості немає,
все там річ іде про жертви
та кривавії події.

В тих легендах ми читаем,

Як дитяча кров рожева
рани гоїла на тілі жебрака,
старого діда;

Як раз дівчина убога

Хрестоносця врятувала
від прокази сарацинів,
свого серця кров віддавши;

Як людей лихії чари

В мертвий камінь обертали,
але кров невинна знову
оживляла те каміння.

Ті легенди червоніють,

Наче пишна багряниця,
наче пурпур благородний,
від крові людей невинних.

Та горить у мене серце,

Коли я їх пригадаю, –
проти сих легенд червоних
білий світ блідим здається.

1.08.1900



Леся Українка – Легенди вірш.