Леся Українка – Відповідь

Не жаль мені, що я тебе кохаю,
Та в нас дороги різно розійшлись.

Ні, не кажи, що зійдуться колись!

Не зійдуться, мій друже, я те знаю.

Моє кохання – то для тебе згуба:
Ти наче дуб високий та міцний,

Я ж наче плющ похилий та смутний, –

Плюща обійми гублять силу дуба.

Та без притулку плющ зелений в’яне,
Я не зав’яну, я знайду руїни,

Я одягну обдерті, вбогі стіни,

Зелений плющ оздобою їм стане.

В країну смутку вітерець прилине
І принесе мені луну розмови

Від мого дуба любого з діброви, –

І спогад любих літ повік не згине.



Леся Українка – Відповідь вірш.