Леся Українка – “То була тиха ніч чарівниця…”

То була тиха ніч чарівниця,
Покривалом спокійним, широким
Простелилась вона над селом,

Прокидалась край неба зірниця,
Мов над озером тихим, глибоким
Лебідь сплескував білим крилом.

І за кожним тим сплеском яскравим
Серце кидалось, розпачем билось,
Замирало в тяжкій боротьбі.

Я змаганням втомилась кривавим,
І мені заспівати хотілось
Лебединую пісню собі.


Леся Українка – “То була тиха ніч чарівниця…” вірш.