Герасим’юк Василь – Я вівці чорні й білі розгубив

Схожі вірші:

1. Герасим’юк Василь – Є різні ватри. Є ватрИ Є різні ватри. Є ватрИ, що з довгими прийшли ночами. Горять в снігах під небесами на голому джубрі гори, горять немов між нами. Ти – […]...
2. Микола Вінграновський – Темніє вечір, вівці і горби Темніє вечір, вівці і горби, Погуцали під гору дві смереки, Боками світять хмари і гриби, І світить Шлях, що із Варяг у Греки… Поворухнися, дощику, […]...
3. Микола Руденко – На білому снігу дуби на диво чорні На білому снігу дуби на диво чорні. Поміж дубів стоїть давно забутий дот. Бійниці розвелись, мов щелепи потворні, Мов пащі викопних, погорблених істот. Давно уже […]...
4. Герасим’юк Василь – Матір овець 1 Як допоміг ти, Господи, що я цю маржину першим днем нинішнім вигоню всю при купі, так поможи мені, Господи, остатньої днини усю при купі […]...
5. Дмитро Загул – VІ. “На варті шляхетської ватри…” На варті шляхетської ватри Герої нових казок Танцюють весільний танок На гробі убитої матері. Тіло, без жалю пошарпане, Лежить у сирій землі… Покрийте ж хоч […]...
6. Герасим’юк Василь – Найлегше згадую жабу Найлегше згадую жабу. Точніше, її очі, страшніші від очей змії. Бо то очі жаби, яка в сутінках прийшла назавше забрати молоко у нашої корови. Її […]...
7. Микола Руденко – Я розгубив категоричність Я розгубив категоричність, Я поміркованість несу: Приймаю місяця ліричність – Відбитих променів ясу. Хай не своє, нехай відбите, Жовтаве, а не голубе… Та глянь, яке […]...
8. Герасим’юк Василь – Старовинний пейзаж Спинився. Внизу ще шуміли роки навіжені… Немов у забуте століття зайшов і стоїш. Поблизу в тумані повільно бредуть прокажені. Дзвіночки про них сповіщають, сповільнюють вірш. […]...
9. Герасим’юк Василь – Я не знаю того, хто привів На ворізках колиска під самою стелею – так дід ладнав, сам прив’язав на сволок. За шнур колиску колисав вояк, поранений лежав на лаві, ще не […]...
10. Сілвія Плат – Вівці у мряці (в перекладі Марти Тарнавської) Sylvia Plath Sheep in fog (The hills step off into whiteness…) Горби відступають у білість. Люди чи зорі Дивляться сумно: вони невдоволені мною. За поїздом […]...
11. Микола Вінграновський – Щаслива пісня На тепле поле Дивився дощик, І хата в білім сні, Дорога при мені – Все при мені. І тінь крила, І золото весла, І квіти […]...
12. Герасим’юк Василь – Дома прокинувся. Сніг Дома прокинувся. Сніг. Вівці озвалися сиві. В сяйві стоїш, як у зливі. Хто тобі допоміг? Може, те джерельце на млаці, що скочило із ночі у […]...
13. Герасим’юк Василь – Молодий ліс Він виріс на місці пралісу – на довгому повоєнному зрубі. Він заскочив аж на толоку, де пасли тоді маржину, і завмер біля перших обійсть. Але […]...
14. Дмитро Павличко – “А що в Москві? Панують знову білі…” II А що в Москві? Панують знову білі, Об’єднані з червоними тайком, Бо їх державницькі, найвищі цілі Утверджував насправді лиш обком; Найкращий імператор Джугашвілі Умивсь […]...
15. Герасим’юк Василь – Вона несе мені малиннику Вона несе мені малиннику і гасить ватри – хто наврочив, мамо? Лише її одну, лише таку я кличу обгорілими губами, і руки простягаю на краю, […]...
16. Микола Руденко – Чорні люди Вони ідуть з моїх дитячих снів З бензинками, натертими до блиску, – Ті чорні люди, друзі давніх днів, Що заглядали у мою колиску. Ну, що […]...
17. Перебийніс Петро – Чорні очі кари Чорні очі карі, тіні мовчазні… Що мене чекає в тій далечині? Цідиться крізь мене тиша польова. Дідичу кремезний, грішна голова! М’ята перем’ята, шабля – сторчака. […]...
18. Павло Мовчан – Нічний дух І кануло, і догоріло, слід, наче рану, затягло, і тільки хмара скров’яніла важке заносила крило над небокраєм, над селом, де шлях іще пашів теплом, а […]...
19. Іван Франко – “Безкраї, чорні і сумні…” Безкраї, чорні і сумні За ночами минають ночі, І безутішному мені Схід сонця сниться. Бачать очі Крізь мур тюремний, як лютує Завзята боротьба в природі. […]...
20. Вірш Василя Симоненка – “Чорні від страждання мої ночі…” Чорні від страждання мої ночі, Білі від скорботи мої дні Впали у твої свавільні очі, Жадібні, глибокі і чудні. Я тебе не хочу обминути, Я […]...
21. Василь Стус – Націлений у небо обеліск Націлений у небо обеліск, вода, як вічність, літепло струмує, старий ясмин – оцвіттям весь німує, а віддалі – німує чорний ліс, а навпіл зламаний іржавий […]...
22. Семенко Михайль – “…про білі ночі…” …про білі ночі. про рожевий сутінок. про ко- лихання сіроморя в туманах. про найтихший гуркіт. про найтихший стогін. хвилі. душа. нові пісні на старій віоліні. […]...
23. Микола Вінграновський – Лягла зима, і білі солов’ї Лягла зима, і білі солов’ї Затьохкали холодними вустами. В холодні землі взулися гаї. І стали біля неба, як стояли. Скоцюрбивсь хвіст дубового листа, Сорока з […]...
24. Броніслав Грищук – Чорний Острів, білі лебеді Я іду собі у вересень, в лоскотання павутинні, Чорний Острів на тім березі, білі лебеді на хвилі. Соціальне забезпечений, що й америки не треба, я […]...
25. Вірш Василя Симоненка – “Ой майнули білі коні…” Ой майнули білі коні, тільки в’ються гриви, Тільки курява лягає на зелені ниви. Пронеслись, прогупотіли, врізалися в небо, Впала з воза моя мрія – пішки […]...
26. Семенко Михайль – “Крила білі, загострені льотно…” Крила білі, загострені льотно – Крила смілі душі-Розалінди – Оескезені знов безтурботно Перед острахом Сцілли й Харібди. Крила м’якості снів оксамитних, Крила казок осніжених Сканди,- […]...
27. Герасим’юк Василь – Хтось грає за лісом на скрипці Іванові Остафійчуку Хтось грає за лісом на скрипці. Спасіте його. Чи скрипку з-за шраліса чути? Та швидше з могили. То вічний був ліс. В тому […]...
28. Герасим’юк Василь – Тремтіли коні на стерні Тремтіли коні на стерні, в тумані сивім. У старовинному вбранні ти йшла на сиглін. У плесі, ніби у душі, ховала небо. Із двох ущелин два […]...
29. Павло Глазовий – Отаке життя дівоче! Підросла у мами доня, Гарна, жвава – хоч куди! Мати рада. – Де ти, дівко? Принеси мені води. – Тільки й чути: – Дівко, дівко! […]...
30. Дмитро Павличко – “Десь далеко в полі, біля стежки…” Десь далеко в полі, біля стежки, Кароокий соняшник стоїть. Там згубила ти свої сережки На землі розпеченій, як мідь. Там шукали ми твоєї згуби Ночами […]...
31. Павло Мовчан – Стукіт Криє затінком суничним літній ліс, струмує шелест: густіша… крок повільний уповільнює дорогу, що, стискаючись, все ширша… Підлітає вгору хата, аж за обрій зазирає, чи шляхи […]...
32. Герасим’юк Василь – Йде мати і дитя несе Йде мати і дитя несе, ховається в дорозі. її під зорями спасе короткий сон у стозі. Якраз під зорями Різдва я – стіг сухого сіна. […]...
33. Василь Стус – Вечірній сон Вечірній сон. I спогади. I дощ колише світ розпуклого ясмину. Бездомний вітер. Спи, маленький сину, спи, сину мій маленький, коли хоч. Немає мами нашої давно […]...
34. Герасим’юк Василь – Спасителем чи сином необнятим Спасителем чи сином необнятим у Чорнім лісі приспані вітри? Я знаю, моя мила, ти була там. Це ти тоді промовила: умри. Вже вкотре ліс багряну […]...
35. Герасим’юк Василь – Не зло і не зламане в хащі крило Не зло і не зламане в хащі крило хитнули у вірі, а те, що піднесло, а потім пішло морозом по шкірі. Хай програно бій, наступив […]...
36. Герасим’юк Василь – Ранкова пастораль Розвиднювалось. Ми пішли косити за грунь. А нам навстріч несли трембіти чоловіки з присілка – хтось помер. Була ще тиша. Та ранкова тиша, Коли трава […]...
37. Герасим’юк Василь – Зброя не довела до порога Зброя не довела до порога – тільки до грушки. Нікого нема, і несила до хати зайти своєї – ніби там дитина нехрещена… А дитя – […]...
38. Герасим’юк Василь – Влітку, наприкінці 80-х Мабуть, сам небесний Ілько на своїй колісниці поскликав їх на храм, і вони поз’їжджались на свято Іллі у храмову неділю, блаженні, жебраки, каліки. Юродиві пішли […]...
39. Герасим’юк Василь – Все ж озирнувся ліс Все ж озирнувся ліс – я вже й не кличу – спинився і стоїть. І я заснув… Немовби хтось погладив по обличчю – отак я […]...
40. Герасим’юк Василь – Оглядаючись На тій горі вітри збивають з ніг, сльозяться очі і в очах дерева. З гори течуть, звиваючись… Лиш хата стоїть собі. Ніхто в ній не […]...