Герасим’юк Василь – Спасителем чи сином необнятим

Схожі вірші:

1. Герасим’юк Василь – Я не знаю того, хто привів На ворізках колиска під самою стелею – так дід ладнав, сам прив’язав на сволок. За шнур колиску колисав вояк, поранений лежав на лаві, ще не […]...
2. Герасим’юк Василь – Літавиця стоїть на воді Літавиця стоїть на воді. Там, де стала, там – плесо, щоби кола пішли золоті, де лице її щезло. Йдуть на берег з води – по […]...
3. Герасим’юк Василь – Не зло і не зламане в хащі крило Не зло і не зламане в хащі крило хитнули у вірі, а те, що піднесло, а потім пішло морозом по шкірі. Хай програно бій, наступив […]...
4. Герасим’юк Василь – Я вівці чорні й білі розгубив Михайлові Дмитріву Я вівці чорні й білі розгубив у пізньому тумані. Угорі вони іще озвалися. Побіг – нема. Туман. Чужа стоїть кошара і чути кроки. […]...
5. Герасим’юк Василь – Найтонша ватра не згаса Найтонша ватра не згаса під небесами, немов тримає небеса у тьмі над нами Лише вона. Одним одна. Тому й тримає. І є печаль, і є […]...
6. Герасим’юк Василь – За нашу днину я тобі віддам За нашу днину я тобі віддам ці гори, ці черешні між лісами. Вони тремтять, вони цвітуть між нами, й це може називатися життям У царстві […]...
7. Дмитро Павличко – “Я пригорнувсь до тебе…” Я пригорнувсь до тебе Серцем і небесами, Плечима пагорбів рідних І доріг поясами. Я пригорнусь до тебе Мислею і землею, Темнотами чернозему І туманами глею. […]...
8. Дмитро Загул – “Згасає день за синіми лісами…” Згасає день за синіми лісами, За синіми лісами лягла імла; Пливуть рожеві хмари небесами, І тихо з небесами злилась земля. Стоять квітки, окроплені росою, Окроплені […]...
9. Герасим’юк Василь – Зброя не довела до порога Зброя не довела до порога – тільки до грушки. Нікого нема, і несила до хати зайти своєї – ніби там дитина нехрещена… А дитя – […]...
10. Герасим’юк Василь – Боже мій, Боже, в чорну днину Боже мій, Боже, в чорну днину крила вона схотіла мати, щоб Полетіти на Україну свОго милОго шукати. Як їй тоді засвітало, Боже? Як вона тоді […]...
11. Степан Руданський – Три питання Р а б и н: “Чого півень, як співає, Очі закриває?” М о ш к о: “Того, девне, що напам’ять Свою пісню знає”. Р а […]...
12. Герасим’юк Василь – Десять літ Ну, звісно, було товариство, Круті походеньки… Ну, звісно, отак і було: Загули – загуло. А їхні нічки молоденькі Й чічки солоденькі – Ну, звісно, банальна […]...
13. Герасим’юк Василь – Нічні дзвони Володимирського 1 А дух поблизу ще витає, душа поміж людьми блукає: вже дому іншого шука. Вона безсмертна – кожен знає, бо в неї виходу немає, коли […]...
14. Ельзе Ляскер-Шюлєр – Моє дитя (в перекладі Марти Тарнавської) Else Lasker-Sch? ler Mein Kind (Mein Kind schreit auf um die Mitternacht…) Кричить вночі моє дитя, В гарячці встало з забуття, Мов туги повна юність. […]...
15. Герасим’юк Василь – Йде мати і дитя несе Йде мати і дитя несе, ховається в дорозі. її під зорями спасе короткий сон у стозі. Якраз під зорями Різдва я – стіг сухого сіна. […]...
16. Павло Мовчан – Дводільність Однодільний і світ – так чому в роздвоєнстві дні минають, між долонями сосна нестримно росте, захват криком вуста розтискає – затікає повітря густе?.. Так навіщо […]...
17. Кацай Олексій – Егей музики! Егей музики! віє знов колючий вітер мандрів готичні простори небес із обріїв здмухнувши та й кинувши в безодню нестворених мелодій які вагою небуття розплескані до […]...
18. Герасим’юк Василь – Щороку Щороку сивими осінніми досвітками ми із’їжджалися у Косів на торги. На другу богородицю ми сходили з полонин, а в неділю сідлали коней і сивим осіннім […]...
19. Герасим’юк Василь – Зимувала у стайні між овець білих Зимувала у стайні між овець білих, серед білих і сивих. І носила отаву і на хвою стелила, над ягням голосила. А сніжок задихався, на грудях […]...
20. Герасим’юк Василь – Є різні ватри. Є ватрИ Є різні ватри. Є ватрИ, що з довгими прийшли ночами. Горять в снігах під небесами на голому джубрі гори, горять немов між нами. Ти – […]...
21. Вірш Тараса Шевченка – Молитва Царям, всесвітнім шинкарям, І дукачі, і таляри, І пута кутії пошли. Робочим головам, рукам На сій окраденій землі Свою ти силу ниспошли. Мені ж, мій […]...
22. Герасим’юк Василь – Кроки на смерековім помості Орестові Новаківському Стережіться, щоб ви не погордували ні одним із малих сих, бо їх ангели у небі видять лице Отця мого, що на небі. (Мтв. […]...
23. Герасим’юк Василь – Старовинні забави Покійник лежить у хаті, а в темних сінях я повис на гаку і кричу: “Я вишу!” І крізь регіт і вівкання мене запитують: “На кому […]...
24. “Ти знаєш, що ти – людина?..” – Василь Симоненко Ти знаєш, що ти – людина? Ти знаєш про це чи ні? Усмішка твоя – єдина, Мука твоя – єдина, Очі твої – одні. Більше […]...
25. Герасим’юк Василь – Найлегше згадую жабу Найлегше згадую жабу. Точніше, її очі, страшніші від очей змії. Бо то очі жаби, яка в сутінках прийшла назавше забрати молоко у нашої корови. Її […]...
26. Герасим’юк Василь – Сімейна хроніка. Початок Хіба не вигідно дві давні гуцульські родини (трохи в неповному складі) поселити на одних двоповерхових нарах у бараці в Караганді? – холодна зима сорок сьомого […]...
27. Герасим’юк Василь – Молодий ліс Він виріс на місці пралісу – на довгому повоєнному зрубі. Він заскочив аж на толоку, де пасли тоді маржину, і завмер біля перших обійсть. Але […]...
28. Герасим’юк Василь – Тоді ми зникли в лісі Тоді ми зникли в лісі… Кроків шість – і там твій сміх і крок! Слабого світла Пучок з-між віт – ти зблідла. З того літа […]...
29. Герасим’юк Василь – І кінь тебе поніс через потік І кінь тебе поніс через потік. Для тебе ліжник на коня накинув панашко. Він коня твого зарік на воду й камінь, блискавки і глину. І […]...
30. Василь Стус – Весь обшир мій Весь обшир мій – чотири на чотири. Куди не глянь – то мур, кутор і ріг. Всю душу з’їв цей шлак лілово-сірий, це плетиво заламаних […]...
31. Герасим’юк Василь – І днина тебе кожна покарає І днина тебе кожна покарає, і ніч карає. Бо така пора. Бо в тому, що на цін землі минає, не гідна смертних, не достойна гра. […]...
32. Герасим’юк Василь – Восени, наприкінці 40-х І в церкві недобре, навіть на сповіді (випитує піп: “Кого вбив?”, пастир). І в тебе недобре, навіть тоді, коли залишаємося удвох. Не можу тебе обняти, […]...
33. Борис Грінченко – Я ніч не спав Я ніч не спав,- заснуть не мав я сили, І бачив я, як зорі весняні В досвітній час і мерхли, і біліли, І потім всі […]...
34. Оксана Лятуринська – На озера на глибокі * * * На озера на глибокі залюбки виходить лебідь, а орел ширяє в небі, а орлу подружить сокіл. Із країн південно-синіх, із країн лише […]...
35. Герасим’юк Василь – Ти нарешті збагнув Ти нарешті збагнув: ти – один. І природу прийняв як провину. Ніби жінки нома, чий ти син? І вона вже не видихне: сину. Не тебе […]...
36. Герасим’юк Василь – Перше послання Дмитра з Кутів до галичан Не знаю, чому ви завжди боялися божевільних і привидів. Може, тому, що божевільний забагато розказував, знаючи про вас те, що самі не знали чи не […]...
37. Герасим’юк Василь – Братові Кого там виводять, кого там ведуть, Ярославе? Кого там доводять, доносять, у землю яку? Кому там забаглося Миклащука з Прокурави? Кого там він має купати […]...
38. Леся Українка – Веселий пан Далебі не стане мочі, – Подуріли мужики! Лізуть в очі поторочі, Пащекують про страйки… Чи дадуть мені ті хами хоч годину чисту? Гей, підіте приведіте […]...
39. Герасим’юк Василь – Неправда, що деспот засліпить поета Неправда, що деспот засліпить поета, й поета, який прикривав криваву стіну, як барвиста верета, бо в того поета у грудях трепета – він душу чужу […]...
40. Герасим’юк Василь – Білими волічками Білими волічками ноги твої обів’ю, чорними волічками волосся твоє зав’ю, червоними волічками обів’ю твій стан, а зелені покладу на брови, а сині покладу на вії, […]...