Герасим’юк Василь – Ми все залишили

Схожі вірші:

1. Герасим’юк Василь – Із вірша Коли дорогу свою знаєш, тоді бездумно вдивляєшся у знайомі погрози вигадливих ранніх сутінків, Ніби на цвинтарі предків укотре перечитуєш зітерті написи, вже майже не вірячи, […]...
2. Герасим’юк Василь – Кроки на смерековім помості Орестові Новаківському Стережіться, щоб ви не погордували ні одним із малих сих, бо їх ангели у небі видять лице Отця мого, що на небі. (Мтв. […]...
3. Герасим’юк Василь – Бурелім на Провідну неділю 1989-го Вітри звіялись високо на горі – клин косарів обвівали. Вітер з долу вирвав кілька голосів і приніс на мій схил гори, життя. Я не впізнав […]...
4. Герасим’юк Василь – Оглядаючись На тій горі вітри збивають з ніг, сльозяться очі і в очах дерева. З гори течуть, звиваючись… Лиш хата стоїть собі. Ніхто в ній не […]...
5. Василь Стус – Вхопився обома руками Вхопився обома руками За хвилю: винеси мене! Вже безпорадному, важка мені Душа, бо, зігнута, не гнеться Вже далі спина, бо тепер Мені одна лиш смерть […]...
6. Герасим’юк Василь – Все відбулося Все відбулося. Вже пора й додому. Знов, правдолюбці, бачив, слухав вас. Ви нагадали: “Бавитись не час. Все по живому, хлопче, по живому”. О, ви зуміли […]...
7. Герасим’юк Василь – Зіпершись о стіну Зіпершись о стіну з гнилих бервен, він солов’їні згадує рулади: “О будь благословен! Навік спасен, хто йшов з тобою в роки страху й зради”. Він […]...
8. Герасим’юк Василь – Любив я дику грушу на Брусному Борисові Бунчуку Любив я дику грушу на Брусному, одну й побиту, на верху самому. Вона не заховалася від грому, бо не могла сховатись. От і […]...
9. Герасим’юк Василь – Вона не знає: живий він чи ні! Вона не знає: живий він чи ні! Одного разу вже таке було, але в сорок сьомому прийшов лист, і тоді вона дізналася, де він і […]...
10. Герасим’юк Василь – Замовляння Я знову не зберіг тебе, надіє. Я знову перебив тобі крило. Тепер за тебе стати не посміє душі моєї чорне ремесло. Так треба: загубити і […]...
11. Микола Хвильовий – “На вулиці свято…” На вулиці свято – у вікнах дівчата з хлопцями заводськими ще й за рученьки взялись. – Ой куди ж ми йдемо, парубки кремезні? – У […]...
12. Казімєра Іллаковічувна – Цей самий край (в перекладі Марти Тарнавської) Kazimiera I??akowicz? wna Taki sam kraj (Taki sam prawie kraj…) Майже цей самий край, І міст подібний, і гай, могили, бур’ян, трава, і церква – […]...
13. Павло Глазовий – Табель Питається сина батько Опанас: – Ну так де ж твій табель за дев’ятий клас? – На деньок у мене попросив Марат. – А чого це […]...
14. Герасим’юк Василь – Перше послання Дмитра з Кутів до галичан Не знаю, чому ви завжди боялися божевільних і привидів. Може, тому, що божевільний забагато розказував, знаючи про вас те, що самі не знали чи не […]...
15. Дмитро Павличко – “У хмарах бозу, що висить, як грона…” У хмарах бозу, що висить, як грона, Над позолотою старих церков, Є затишок один – зелений схов Для крові, що палає, мов корона. Ти там […]...
16. Герасим’юк Василь – Чоловічий танець Ти мусиш танцювати аркан. Хоч раз. Хоч раз ти повинен відчути, як тяжко рветься на цій землі древнє чоловіче коло, як тяжко зчеплені чоловічі руки, […]...
17. Герасим’юк Василь – Дві афинки Володимирові Вознюку Дві афинки на сигліні… Однині Вони вже є. Чорніють у росі дві афинки на сигліні в долині: в траві, в росі – з […]...
18. Герасим’юк Василь – Пси Юрія Змієборця Ми закопувались доти, доки нас не спинили джерела. А потім прийшли дерева і стали над нами. А потім прийшли пси і вили над нами. А […]...
19. Василь Стус – Перевиховання Пан-отця обернули на войовничого атеїста Спочатку він опирався: як це пройти до самого краю свого тіла аби увійти в антисебе? Все одно, що бути розстріляним […]...
20. Василь Стус – Еволюція поета Геніальний поет роздвоївся (на себе і страх!) півпоета роздвоїлося (на чвертьпоета і страх!) Чвертьпоета роздвоїлося (на осьмуху і страх) Осьмуха поета роздвоїлася (на понюху і […]...
21. Герасим’юк Василь – Балада На кичері – хата одна. В хатині тій – жінка одна. За хатою – грядка і паша. Є старші на світі жінки, маленька вона, без […]...
22. Микола Вінграновський – Присвячую Ніколозу Бараташвілі Чужинцем варене на мило, Тираном прокляте у снах, Хоронене у ста могилах І рубане у ста боях – Непохоронене, невбите, – Мерані золотий, лети! – […]...
23. Герасим’юк Василь – Старовинні забави Покійник лежить у хаті, а в темних сінях я повис на гаку і кричу: “Я вишу!” І крізь регіт і вівкання мене запитують: “На кому […]...
24. Василь Стус – Шевченко. Дорога до Орська І закривавились твої сліди по сніжних кучугурах. Скільки ока – все далина: порожня і глибока. А ти – іди. А ти – іди. А – […]...
25. Василь Стус – Утрачено останні сподівання Утрачено останні сподівання, Нарешті – вільний, вільний, вільний ти. Тож приспішись, йдучи в самовигнання: безжально спалюй дорогі листи, і вірші спалюй, душу спалюй, спалюй свій […]...
26. Герасим’юк Василь – Якщо в дальньому зимовому лісі Якщо в дальньому зимовому лісі чути серед ночі тихий дівочий спів, значить, там є школа, в якій вчаться дівчата. Невже в тому лісі не стріляють […]...
27. Герасим’юк Василь – Приснилися вірші 81-го Любові Голоті Приснилися вірші 81-го. Згадалася кожна пора того року так, як жодна інша. Згадалися тижні і дні віршів і рядків. Та забулися навіть місяці, […]...
28. Василь Стус – Пам’ятi М. К. Зерова Колеса глухо стукотять, мов хвиля об паром, стрiчай, товаришу Хароне, з лихом i з добром. Колеса б’ють, колеса б’ють, кудись торують путь, уже й додому […]...
29. Василь Стус – Сто років як сконала Січ Сто років як сконала Січ. Сибір. І соловецькі келії. І глупа облягає ніч пекельний край і крик пекельний. Сто років мучених надій, і сподівань, і […]...
30. Герасим’юк Василь – Довбуш Чомусь рішили: суці, значить – суче. І склали пісню – душу відвели. А вже мені від того, Орфенюче, побільшало і слави, і хвали. Хтось вип’є, […]...
31. Василь Стус – Марко Безсмертний Напередодні всенародного свята покинувши могилу, Марко виграбався на світ, розрівняв землю, щоб ніхто не помітив утечі, зайшов до найближчого райкому партії, вбрався в службовий одяг […]...
32. Павло Глазовий – Невинна душа У неділю ми на цвинтар З сусідом ходили. Як у нас навчились гарно Оформлять могили! Там граніт з лабрадоритом, Постаменти різні, Барельєфи мармурові, Огради залізні. […]...
33. Вірш Павла Тичини – Скорбна мати І Проходила по полю Обніжками, межами. Біль серце опромінив Блискучими ножами! Поглянула – скрізь тихо. Чийсь труп в житах чорніє… Спросоння колосочки: Ой радуйся, Маріє! […]...
34. Микола Вінграновський – Не чіпай наші сиві минулі тривоги! Не чіпай наші сиві минулі тривоги! Ми далеко тепер від інтриг і халеп! Мені сяють – твій ніс, твої плечі і ноги, І ворушиться вгрітий […]...
35. Микола Вінграновський – Поїхали на Сквиру, на гриби Поїхали на Сквиру, на гриби, На свіже слово, на меди на темні, Поїхали за тінями орди, Що вічно юні, вічно і зелені. Де дядько крише […]...
36. Василь Стус – Громадяни, дотримуйтесь тиші – Громадяни, дотримуйтесь тиші, вимагають чотири щити навколо високої вежі, де великими літерами зазначено “Всесоюзний науково-дослідний центр по акліматизації картоплі на Марсі”. – Колись вона […]...
37. Микола Руденко – Дороги Молюся вам, оті дороги, Донецькі, чорні, кам’яні, Що ранили дитячі ноги І лікували у стерні; Отим стежкам, які водили По мінах у ворожий тил, Щоб […]...
38. Василь Стус – Ця п’єса почалася вже давно Ця п’єса почалася вже давно, I лиш тепер збагнув я: то вистава, де кожен, власну сутнiсть загубивши, i дивиться, i грає. Не живе. Отож менi […]...
39. Герасим’юк Василь – Міф Василеві Корпанюку Коли немолодий чоловік повертається додому, він іде зарінком, він іде лісом, він іде над потоком, він обминає скалу. Він у дорозі награфить на […]...
40. Герасим’юк Василь – Сад Юрієві Приходьку – Що таке рай? – Рай – це гарний сад. (Із підручника для недільних шкіл) Сьогодні – намов у саду. На голих осінніх […]...