Герасим’юк Василь – Анна

Нині не так схне, як учора.
А сіна – з краю у край.
Сонця нема. Громадільниня хвора.
Анно!
Боже помагай!
Веріт, ліжників повна комора.
Більш очей не зривай.
Витряси ті, що зіткала вчора.
Анно!
Боже помагай!
Ходить горою з граблями й косою,
А ночами тче і тче…
І тихо співає: На камені стОю…
Анно,
постій іще.



1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (1 votes, average: 5,00 out of 5)
Герасим’юк Василь – Анна вірш.