Антонич Богдан-Ігор – Зима

Схожі вірші:

1. Антонич Богдан-Ігор – Життя по грецьки біос Овес, метелики і присяги коханців. Весна закрутить хмільно веретена травня. Лисиці, куни і дівчата вранці виходять мити очі в буйнолозих плавнях. Годинник сонця квітам б’є […]...
2. Антонич Богдан-Ігор – Елегія про перстень молодості Розсунулись, мов карти стіни, угору стеля поплила, і вікна згасли в синій тіні, найближчі речі вкрила мла. Так ява стала сном. Уже не стеля, лиш […]...
3. Дивувалась зима… – Іван Франко Дивувалась зима Чом се тають сніги, Чом леди присли всі На широкій ріці? Дивувалась зима: Чом так слабне вона, Де той легіт бересь, Що теплом […]...
4. Антонич Богдан-Ігор – Liber peregrinorum 3 Книга прочан 3 (Єрусалим) Дорога жовта під ногами, блакитне небо понад нами. Іду незнаними шляхами. Людина – вічний пілігрим. Тужу за сміхом і весною, співають […]...
5. Антонич Богдан-Ігор – Віщий дуб Сніг зеленіє в світлі ночі, сніг блакитніє в світлі дня. Цей дуб – то дерево пророче, корява ліра з його пня. Сніг попеліє в сірий […]...
6. Антонич Богдан-Ігор – Країна благовіщення Завія зЕлені, пожеже зЕлені, і квіття курява, і солов’їні схлипи. Столи весільні – ох – столи не встелені, і бджіл тьма-темрява, і молитовні липи. В […]...
7. Борис Грінченко – Зима Зима навкруг… Давно вже час Весні веселій розцвітати, А все мороз ще давить нас І не пуска з сумної хати. Зима навкруг… І де давно […]...
8. Антонич Богдан-Ігор – Дім за зорею Струмує гімн рослин, що кличуть про нестримність зросту, і серцю, мов по сьомій чарці, невисловно п’янко. Від’їду вже. Тут був я тільки принагідним гостем. До […]...
9. Антонич Богдан-Ігор – Підкови На сто возах весна приїде, мов луки, вигнуться смички. Крізь сито дощ весінній цідить, і дяк запалює свічки. Та їхать ми ще не готові, й […]...
10. Антонич Богдан-Ігор – Весільна ніч Палає ніч пташиним співом. Хто ж, люба, ложе нам постелить? Дивись, як сяє мерехтливо у вікна місяць – чару келих. Хрещатим мохом і коханням нас […]...
11. Антонич Богдан-Ігор – Корчмарські чари Кіптява свічка й ніж щербатий, червінна королева з карт. Змішалась ява з сном крилатим і все недійсне – ніч і чар. Тремтять уста на чарки […]...
12. Антонич Богдан-Ігор – Село Застрягло сонце між два клени, димить обвіяна рілля, і піль коловорот зелений довкола сонця закружляв. Ріка мов пояс; лісу смуга; мов повінь, трави піднялись. І […]...
13. Антонич Богдан-Ігор – Хміль Дівчино, хмелю весняний, довкола мене оплетися! Кують нам дятлі з моху сни і в сто гаях лопоче листя. Весна омаєних весіль і кожна ніч, немов […]...
14. Антонич Богдан-Ігор – Косовиця Немов брусок, гострить скінчивши, косар за пояс сонце вклав. Аж день розкрився ширше й глибше, як він засукував рукав. Слова співучих сіножатей покошені до строф […]...
15. Антонич Богдан-Ігор – Малий гімн Стріла намірена до льоту, струна настроєна до гри. Червоні зорі, мов монети, в калитці вечора лягли. А серце? Серцю лиш п’яніти, тремтіти і кохать йому. […]...
16. Антонич Богдан-Ігор – Схід сонця Страшне вино ночей доспілих по вінця в черепі хлюпоче. Буджуся сонний, неспокійний, і місяць чавить мої очі. Та раптом чую: вище, тонше, стрункіше дзвонить ясна […]...
17. Антонич Богдан-Ігор – Черемховий вірш Вже ніч нагріта п’яним квіттям димиться в черемховій млі, і букви, наче зорі, світять в розкритій книжці на столі. Стіл обростає буйним листям, і разом […]...
18. Антонич Богдан-Ігор – Яворова повість Мала балада Мав дяк в селі найкращу доню, дівчину явір покохав. Почула плід у свому лоні по ночі, п’яній від гріха. Дізнавшись, дяк умер з […]...
19. Антонич Богдан-Ігор – Весільна Для Олечки Послухай: б’є весільний бубон і клени клоняться, мов пави. В твоє волосся, моя люба, заплівся місяць кучерявий. Чому пригасла скрипка трохи, чому тремтить […]...
20. Антонич Богдан-Ігор – Вітер століть І вітер віє від століть, крилатий, вільний і неспинний, і вчить свободи, туги вчить за чимсь незнаним і нестримним. І повторяє нам прибитим у зривах […]...
21. Антонич Богдан-Ігор – Калина Калина похилилась вниз, мов ягода росте червоне слово. Весні окриленій молись, карбуй на камні пісню калинову! Та промінь сонця, мов стріла, проколе слово і проріже […]...
22. Антонич Богдан-Ігор – Ранок юнаків Вилітають – лиш стопи дзвенять, аж майдан задрижав, розспівався. Наче курява, стукіт піднявся, мов туман, коли вітер шугне, буря кроків пливе взапашне, промінливе повітря та […]...
23. Антонич Богдан-Ігор – Трикутник Віра, надія, любов. Бажаєш, що незнане, що невідоме, з тугою серця дрижить. Блакитний цвіт зів’яне, углиб потоне, більше не хочеш вже жить. Забий стрілою смуток […]...
24. Антонич Богдан-Ігор – Теслів син Дубова скриня, в скрині пісня і сокира. Сокирою хвалив щодня твій батько бога. Твій дід теж тесля був. Стоять церкви чотири, що ними завершив своє […]...
25. Антонич Богдан-Ігор – Amen Амінь Закінчений концерт, лиш відгомін – омана. Кінець усього – смерть, таємна і незнана. І радісне й сумне минає, мов примара. Вже Бог кладе мене, […]...
26. Семенко Михайль – Зима Сніг спадає і скрізь так біло Ніби тіло Лебідки білосніжної Прозорий вітер з біловіт На цілий світ Скидає плями дивовижні. Усе іскриться все кружляє І […]...
27. Антонич Богдан-Ігор – Дороги Розгорнулась земля, наче книжка (дороги, дороги, дороги). Зашуміла трава і принишкла, простелилась нам юним під ноги. Тільки небо і тільки пшениця (над нами, за нами, […]...
28. Антонич Богдан-Ігор – Ars poetica II, 4 Мистецтво поезії II, 4 Захоплений дітвак, захоплений красою, один із тих бурлак, які живуть росою. Захоплений до краю, мов барва в рожі згусла. Нічого більш […]...
29. Антонич Богдан-Ігор – Назустріч Росте хлоп’я, мов кущ малини, підкови на шляхах дзвенять. Ось ластівки в книжках пташиних записують початок дня. Запрягши сонце до теліги, назустріч виїду весні. Окриленим, […]...
30. Антонич Богдан-Ігор – Тернина Немов метелик полум’яний, на кущ тернини сонце сіло. У твої очі синьо-тьмяні дивлюсь натхненно і несміло. Коли нас ніч розділить сонних, серця заб’ються в нас […]...
31. Антонич Богдан-Ігор – Mater dolorosa Страдальна мати В темну, чорну ніч віяли вітри. Срібних зір не ліч; мерехтять лиш три. Три самітні зорі, наче сльози три, наче перли в морі, […]...
32. Антонич Богдан-Ігор – Четвертий кут Віра, надія, любов. – ч. 1 О, вічно тужать людські душі, час принесе поразку. Хай нам шепоче янгол в уші нову шовкову казку. Прилине срібний […]...
33. Антонич Богдан-Ігор – Рубач Ч. 2 О чорний пугачу, не кряч, що всюди лиш журба є, бо є ще радісний рубач, що дрова з піснею рубає. Ще є веселий […]...
34. Антонич Богдан-Ігор – Зелена віра Зелений бог рослин і звірів учить мене п’янкої віри, релігії ночей весінніх, коли прапервні у кипінні, у вічній зміні все незмінні. (Релігії ночей кипучих, коли […]...
35. Антонич Богдан-Ігор – Епічний вечір Під прапором мідянолистих буків, де сонце покотилось вогняним тарелем, засмаглі хлопці, мов джмелі на луках, гудуть, і вибухає пил з рудих цегелень. На бурунах трави, […]...
36. Антонич Богдан-Ігор – De morte IV Про смерть IV Я є спокійний, наче тиша на воді, я маю досить, досить сили, щоб не боятись навіть і тоді, коли загляне в очі […]...
37. Антонич Богдан-Ігор – Буря Надходить буря. Сиві вільхи в тривозі туляться до себе. Щоб відідхнути, просить пільги, хоч на хвилину, в багрі небо. Мов стовп, піднявся вихор тричі, і […]...
38. Антонич Богдан-Ігор – Молитва Навчіть мене, рослини, зросту, буяння, і кипіння, й хмелю. Прасловом, наче зерном простим, хай вцілю в суть, мов птаха трелем. Навчить мене, рослини, тиші, щоб […]...
39. Антонич Богдан-Ігор – Вільхи Весна на вільхах палить ладан, і пахне ранків холод синій. Зелений кодекс квітня влада для карасів напише й линів. До ставу, що закрився гаєм, ідуть […]...
40. Антонич Богдан-Ігор – Сад Біологічний вірш у двох відмінах 1 Тріпочуться слова, мов бджоли на дощі, вривається розмова, ледве розпочата, спалахують думки й ховаються мерщій, і погляд, мов метелик, […]...