Антонич Богдан-Ігор – Liber peregrinorum 3

Книга прочан 3
(Єрусалим)

Дорога жовта під ногами,
блакитне небо понад нами.
Іду незнаними шляхами.
Людина – вічний пілігрим.

Тужу за сміхом і весною,
співають птахи понад мною,
дзвінкі пісні пливуть ясою
перед паломником німим.

На плечах свій несу тягар,
у синій скрині Божий дар,
хоч палить спеки лютий жар,
хоч батогом бичує злим.

І так мандрую без упину,
мов чотки, пхаю кожну днину,
і аж тоді я відпочину,
колий дійду в Єрусалим.

Неділя, 27 березня 1932



Антонич Богдан-Ігор – Liber peregrinorum 3 вірш.