Антонич Богдан-Ігор – Весняна ніч

Настурцій ніч і ніч конвалій
Пливе музика радієва.
В саду тривожний жду – ніч палить –
тебе, далека зоре, Єво!

Карузо ночі – тенор місяць
у скриньці радієвій кличе.
Для наших дум замало місця,
кохання вічна таємнице!

І для сердець замало світла,
землі замало і п’яніння!
Вітри ранкові, наче мітли,
з стежок змітають ніч весінню.


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (1 votes, average: 5,00 out of 5)
Антонич Богдан-Ігор – Весняна ніч вірш.