Антонич Богдан-Ігор – Гірке вино

Схожі вірші:

1. Антонич Богдан-Ігор – Суворий вірш Не втекти вже, дарма, від жорстоких цих днів, не втекти вже ні в мрію, ні в пісню. Мов фальшива струна, так дзвенить кожний спів під […]...
2. Антонич Богдан-Ігор – Кличу Ці слова схвильовані, ці слова неспокійні, грізні. Їддю часу опльовані, наче коні бичовані батогами, злітають пісні. Це тобі я складаю дань слів, динаміко суворих днів! […]...
3. Антонич Богдан-Ігор – Про строфу Чотири різнобіжники на мапі серця, чотирикутник радості та болю, чотири припрямки до боку, що не зветься, що входить клином – між чуття та волю. Дарма, […]...
4. Антонич Богдан-Ігор – Голос моря З Ярослава Врхліцького Мов гамір труб і бубнів, псалма дзвонів, Мов водоспад, що вниз невпинно рве, Мов тисяч львиць, що кожна з них реве, Пташиних […]...
5. Антонич Богдан-Ігор – Франко Не легко відійти в країну вічності німу, хоча яка була б дорога днів трудна і сіра. На сто вузлів сплелись думки з землею, й аж […]...
6. Антонич Богдан-Ігор – Бики й буки Потік рослин клекоче над землею. Лісу лави мов мрячні мури. Б’ють джерела зелені над пнями і меду жовте полум’я в бочках колод дірявих рудий вогонь […]...
7. Антонич Богдан-Ігор – Ars poetica II, 4 Мистецтво поезії II, 4 Захоплений дітвак, захоплений красою, один із тих бурлак, які живуть росою. Захоплений до краю, мов барва в рожі згусла. Нічого більш […]...
8. Антонич Богдан-Ігор – Запрошення Вже спалюється день на вугіль ночі, росою вечір трави з попелу полоще, і ляк, мов свердел, твоє серце точіть, і місяць тіні згублені полошить. Самітний […]...
9. Антонич Богдан-Ігор – Схід сонця Страшне вино ночей доспілих по вінця в черепі хлюпоче. Буджуся сонний, неспокійний, і місяць чавить мої очі. Та раптом чую: вище, тонше, стрункіше дзвонить ясна […]...
10. Антонич Богдан-Ігор – Світанок Сплигнула ніч з шумких дерев, втікаючи понад дахами. Замаяв голуб і дере крильми хмарин іржаві плями. Мов дзенькіт товчених склянок, ясна музика підпливає. Світанку куриться […]...
11. Антонич Богдан-Ігор – Дзвінкова пані В’їжджає віз на третю греблю ночі. Хто нас, вітре, кличе? Чи скоро вийде нам назустріч білий схід, мов олень з бору? І ти для мене […]...
12. Антонич Богдан-Ігор – Проповідь до риб До карасів, до коропів і до дельфінів, до всіх братів з солодких і солоних вод: – Ви не давайте нам ікри ані фішбінів, ми прагнем […]...
13. Антонич Богдан-Ігор – Фіялки Фіялки й телефонна трубка заворожливим сяйвом кличе, і місяць, мов червона губка, змиває попіл дня з обличчя. Слимак з ебену, темна мушля і вухо ночі […]...
14. Антонич Богдан-Ігор – Весняна ніч Настурцій ніч і ніч конвалій Пливе музика радієва. В саду тривожний жду – ніч палить – тебе, далека зоре, Єво! Карузо ночі – тенор місяць […]...
15. Антонич Богдан-Ігор – Розмова з листком Діткнулась ставу осені рука, Паде на хвилі журавлине: кру, І поширяється далеч укруг, Друкує в хмарах зорями друкар. В руці з землі листок маленький дру. […]...
16. Антонич Богдан-Ігор – Бронзові м’язи Збірка “Привітання життя” (1931) Пісня змагунів Сонце любимо та спорт, Наша пісня складена в мажорній гамі, перегонів любимо бурхливий гамір, просто й без хитання в […]...
17. Антонич Богдан-Ігор – Балада про тінь капітана Style=”text-align: center;”>Пролог Вітер оре синє море. Корабель гуляє. Чорна галка кличе палко, близько вже земля є. Пісня 1 Як граєш у карти чи з чарки […]...
18. Антонич Богдан-Ігор – Велика подорож Вибираюся в далеку подорож, і рож не дасть мені ніхто, й не бажаю ні від кого я нічого, й вже ніщо мене не лякає, хоч […]...
19. Антонич Богдан-Ігор – Червона китайка Горять, як ватра, забобони віків минулих – снів іскристих. В китайці заходу червоній моєї молодості місто. Лопочуть зорі на тополях, і люди хрестяться з тривоги, […]...
20. Антонич Богдан-Ігор – Ротації Біжать алеї звуків, саджених у гами. Мов на акорд, упав поверх на поверх. Греблі жовтих мурів, денний вулиць гамір від берега по берег, тінь вінків […]...
21. Антонич Богдан-Ігор – Батьківщина Жовті косатні цвітуть на мокрих луках, як за днів дитинства, в кучерявій млі. Вилітають ластівками стріли з лука, білі стріли літ. Оси золоті в чарках […]...
22. Антонич Богдан-Ігор – Любов У правилі математичнім світа за дужки викинена невідома, незнаний косинус днів наших літа. В далекій подорожі, навіть вдома дарма шукати слів її німих. Коли здається: […]...
23. Антонич Богдан-Ігор – На вітер Кинь пісню на вітер, на вітер слова! Десь шепотом віти, десь шумом трава. Не в воду глибоку, а в сонце пливеш. Подумай, нівроку: ех, світ […]...
24. Антонич Богдан-Ігор – Дім за зорею Струмує гімн рослин, що кличуть про нестримність зросту, і серцю, мов по сьомій чарці, невисловно п’янко. Від’їду вже. Тут був я тільки принагідним гостем. До […]...
25. Антонич Богдан-Ігор – Праліто 1 Впливаємо в соснове море, в сосновий шум, сосновий спів. Над нами небо неозоре, над нами дах струнких верхів, над нами віддихом глибоким парують оліясті […]...
26. Антонич Богдан-Ігор – Пісня про вічну молодість Запрягти до саней чотири чалі коні і в чвал, і в чвал! Заіржуть баскі бігуни на реміннім припоні, аж луна відіб’ється від скал, від скал. […]...
27. Антонич Богдан-Ігор – Поетова весна Ну що ж, поете безіменних мрій? В твоїй чернетці пишних віршів рій дзвінкими римами впиває, як вино. Ти крізь вікно у далечінь глядиш: виприскують сріблясті […]...
28. Антонич Богдан-Ігор – Назавжди Мужчини в сірих пальтах тонуть в синяві провулка, і тінь замазує панни, мов образи затерті. У склянці золотавий чай. Так хочеться опертись об край вікна […]...
29. Антонич Богдан-Ігор – Балада провулка Де, заламавши руки сині, рятунку кличе ніч намарне, колишуться п’яниці й тіні біля кульгавої ліхтарні. Блакитним квітом похилившись, ліхтарня, мов лілея в’яне, і світ недійсний, […]...
30. Антонич Богдан-Ігор – Елегія про перстень пісні Я маю дім, при домі сад, ліричні яблуні у ньому. Мов свіже молоко – роса, розваги мед мені палкому. Мов капелюх, квітчастий дах, і дім […]...
31. Антонич Богдан-Ігор – Елегія про перстень ночі П’яніючи отруйним чадом ночей сріблистих та гірких, дивлюся в місяця свічадо крізь шибу, повну світляних, холодних, синіх і тремких далеких відблисків світів, що, кинуті у […]...
32. Антонич Богдан-Ігор – Смерть Гете Відчини, мій Фрідріху, вікно, хай погляну на широкий світ. Бачу чорне незбагненне дно, а над ним золототканну сіть. Привиди кружляють наді мною, постаті, що їх […]...
33. Антонич Богдан-Ігор – Зриви й крила Збірка “Привітання життя”(1931) Ожереди І шепотом по полі рознеслося: на обрій, мов на терези ваги, хтось в огрядні, пузаті клав стоги набрякле борошном, товсте колосся. […]...
34. Антонич Богдан-Ігор – З зелених думок одного лиса Я не людина, я рослина, а часом я мале листя, Співало дванадцять дівчаток: ой, стелися, хрещатий барвінку, і сонце в ріці веретеном зеленим крутилось… Написана […]...
35. Олена Теліга – Махнуть рукою! Розiллять вино! * * * Махнуть рукою! Розiллять вино! Хай крикне хтось – хай буде завiрюха, – Ах, як я хочу вiднайти вiкно У сiрiм мурi одностайних […]...
36. Антонич Богдан-Ігор – До дна Я витесав поему з срібла, поема – мов ялиця. Весна спинилась і приблідла, мов з дива молодиця. Співай, сокиро, теслі безум, розтісуй пісню знову! Углиб, […]...
37. Антонич Богдан-Ігор – “І” І вітер, що жене по руннім полі, і дощ, що жне руді хмар руна в млі, і злотий усміх зір на синім тлі, і долі […]...
38. Антонич Богдан-Ігор – Сад Біологічний вірш у двох відмінах 1 Тріпочуться слова, мов бджоли на дощі, вривається розмова, ледве розпочата, спалахують думки й ховаються мерщій, і погляд, мов метелик, […]...
39. Антонич Богдан-Ігор – До нас! Каштани в ранок сивий, попелястий шуміли над твоїм вікном. Ти встав, щоб далі ткати, далі прясти турбот, пісень та мрій фантом. (Каштани наче прапори хвилясті). […]...
40. Антонич Богдан-Ігор – Мій цех В мойому цеху теслів і митців п’янливі таємниці, зваби і омани. Перо і пензель, тремтячи в руці, проколюють думок метелики весняні. Співна сокира й гостре […]...