Юрій Тарнавський – Росія

Схожі вірші:

1. Юрій Тарнавський – Україна Не степами і не горами простяглася твоя географія – на півкулях мільйонів сердець і крізь невидимі простори пісень. Не створила тебе історія, а туга за […]...
2. Юрій Тарнавський – Старий король На троні зі своїх костей, що скриплять, і з власної розхитаної тіні він сидить у короні з мух на лисій голові, і сльози з вапна […]...
3. Юрій Тарнавський – Антиукраїна На поверхні хортиць, запалі, як щоки, виходять ті, що залишилися з запорожців, одягнені в модерні шаровари піжам і з мовою, знищеною Рязанню, як хемікалією. Деякі […]...
4. Юрій Тарнавський – Жінка іде в сад Жінка іде в сад, Бере з собою руки, приладдя, подібне до своїх кінцівок, торкається скель, які минає, немов з кущів, струшує з них краплі, неподільні, […]...
5. Юрій Тарнавський – Вісім очей Вісім очей, я маю вісім очей – одні очі, щоб бачити мою шкіру, що жде повороту твоєї із пасовиськ туману, другі очі, щоб бачити мої […]...
6. Юрій Тарнавський – Я Я не поет, бо мої слова грубі, як поліна, і не мистець, бо мадонни німі до мене, як чужі фотографії, і не філософ, бо не […]...
7. Юрій Тарнавський – A Spiritual Голос: людина є з піску, о, з піску і з води, Він сотворив її, бо йому було сумно серед зелених дерев і червоних птиць Хор: […]...
8. Юрій Тарнавський – Болить голова Болить голова, як книжка лежить на столі, як дерево стола тримає на собі цю книжку, як очі дивляться з одної сторони обличчя на світ, у […]...
9. Юрій Тарнавський – Сад має обличчя упиря Сад має обличчя упиря, хоч починає цвісти, напух від тиші, як від крови, як губи, посиніло його каміння, простягає до шиї свій грунт, покорчений, як […]...
10. Юрій Тарнавський – Старість Казанови Кожного погідного ранку Казанова, одягнений в рожеві жіночі панчохи, виходить на вузькі левади міста збирати зомлілі метелики презервативів. Стіни його кімнати облуплені змощеними муміями поцілунків, […]...
11. Юрій Тарнавський – Немає Бога Немає Бога, як немає причини плакати чи сміятися, усе відбувається так, як могло б не відбуватися, усе існує так, як могло б не існувати, порожнечу […]...
12. Юрій Тарнавський – Птах сидить на гілці Сидить птах на гілці, на дереві, що розгалужується від його ніг, притискає кольорову голову до ока, великого й прозорого, як вікно, розсуває пір’я, немов важкі […]...
13. Юрій Тарнавський – Дехто не хоче вмерти Дехто не хоче вмерти, як хотів мати іграшку дитиною, не може їсти від бажання, дістає гарячку серед ночі, треба для нього лікаря, щоб дав йому […]...
14. Юрій Тарнавський – Птах не сидить на гілці Не прилетів птах до гілки, видно на ній тільки місце для його ніг, довкруги неї порожнечу, подібну до саду, купи білого повітря, ширші вгорі, балянсуються […]...
15. Яновський Юрій – Епіграфи з роману “Чотири шаблі” (Пісня четверта) Голос: Бригади кінної сувора честь Не може падати або згасати! Життя тече, рушниця тре плече, Перетомилися в боях солдати. Далекий край – його таємний док […]...
16. Микола Вінграновський – Романс Не говори, не говори Про світанковий яр, Там сплять прощання явори Під вибухами хмар. Бродили щастям дні мої З тобою у маю, І на багнети […]...
17. Дмитро Загул – Отчизно дорога! Пам’яті Володимира Кобилянського Отчинзно моя дорога, Мріє великої туги! Чи колись моя трудна нога До тебе навернеться вдруге? Чи на скелях, на грудях твоїх, Змучене […]...
18. Юрій Федькович – Нива Доки маю світом нудить, Доки маю люде гудить, Доки маю дожидати, Заки Галич зможе встати? Ліпше сам я рано встану, А сповівшись щиро богу, Займу […]...
19. Вірш Тараса Шевченка – Готово! Парус розпустили Готово! Парус розпустили, Посунули по синій хвилі Помеж кугою в Сирдар’ю Байдару та баркас чималий. Прощай, убогий Косарале. Нудьгу заклятую мою Ти розважав-таки два літа. […]...
20. Юрій Федькович – Лук’ян Кобилиця Було колись в Буковині – Добре було жити. Не знали ми, що то біда Та що то тужити. При кобзині зійшла днина, При скрипочці нічка; […]...
21. Олекси Стефановича – Юрій У силі своїй – всепотужний. Краса його – криці краса. В десниці спис харалужний І смерть на вістрі спися. Вже давнім затяте змагання, Та досі […]...
22. Яновський Юрій – Присвята Високо в небі соколи літали, Далеко в море гості випливали, І парус – парус – парус доганяв. Надувши груди білі, йшли фрегати, Над морем місяць […]...
23. Юрій Федькович – Україна Україно, Запороже, годі вас забути, Ах, бо мило тамки жити, мило тамки бути, Де ті трави шовковії славні степи криють, Де ся квіти поза квіти […]...
24. Юрій Федькович – Дезертир Ой сів же він при столику, При світлі думав, Писаннячко дрібнесеньке, А він го читав. Писаннячко дрібнесеньке, Листочок – як сніг; Склонив же він головоньку […]...
25. Юрій Федькович – Русь По “Mignon” Гете Ци знаєш, де країна тая мила, Де явір ріс і де калина цвила, Де Дністер грав, де Галич иечаліє, Де руський край, […]...
26. Вірш Тараса Шевченка – І багата я І багата я, І вродлива я, Та не маю собі пари, Безталанна я. Тяжко, тяжко в світі жить І нікого не любить, Оксамитові жупани Одинокій […]...
27. Антонич Богдан-Ігор – Черемхи Мов свічка, куриться черемха в побожній вечора руці. Вертаються з вечірні лемки, до хат задумано йдучи. Моя країно верховинна, – ні, не забуть твоїх черемх, […]...
28. Яновський Юрій – Романтика моря І Над морем летіла хмара, І крапля упала в море… О море, простий товариші Ой крапля, яка ти скора! Засмаглі твої плечі, Аж колють – […]...
29. Юрій Федькович – Пречиста Діво, радуйся, Маріє! У синє море сонце ясне тоне, І своє світло, ніби кров, червоне, По всій країні доокола сіє; А там зозульку в гаю десь чувати, А […]...
30. Яновський Юрій – Епіграфи з роману “Чотири шаблі” (Пісня п’ята) Голос: Щаслива путь, у далеч ідучи! Топчіть її, оріть важку планету. Життя є рух, життя є числа числ, І люди в них – безодень силюети […]...
31. Сингаївський Микола – Ріка Геракліта Наче звістка від осені, Впав листок на плече, А река Геракліта все тече і тече. Та не ступиш ти вдруге в ту осінь свою, Вже […]...
32. Вірш Тараса Шевченка – Не так тії вороги Не так тії вороги, Як добрії люди – І окрадуть жалкуючи, Плачучи осудять, І попросять тебе в хату. І будуть вітати, І питать тебе про […]...
33. Яновський Юрій – Епіграфи з роману “Чотири шаблі” (Пісня третя) Голос: Приходь іздалеку, одчай труби, Великої військової тривоги! Летіть, летіть весняної доби, Земля і кінь, списи і корогови! О вітре мандрів, весну розвівай, Підкинь до […]...
34. Яновський Юрій – Епіграфи з роману “Чотири шаблі” (Пісня друга) Голос: Підібрано до рей і збито паруси, Чекає вся команда абордажу. На марсі варта дивиться у синь, Зіперлись ліктями на снасті ляжі. Над парусами – […]...
35. Яновський Юрій – Епіграфи з роману “Чотири шаблі” (Пісня сьома) Голос: Ми путь свою пройшли, як гагаган, Що з неба од зорі схилив орбіту. У ніч, у млу, у біль, у дикий лан Летіло непідковане […]...
36. Яновський Юрій – Епіграфи з роману “Чотири шаблі” (Пісня перша) Голос: Благословіть почати щирий труд, Що відчинив би далину, як двері. Довірте недостойному перу Достойне слово ставить на папері. Багато в світі радости й принад, […]...
37. Яновський Юрій – Епіграфи з роману “Чотири шаблі” (Пісня шоста) Голос: У пісні шабля татарву січе, У думі – за дружину вірну править. Бредуть, співають люди без очей, Перебираючи струну і славу. Лише про честь […]...
38. Леся Українка – “Шлю до тебе малий сей листочок…” Шлю до тебе малий сей листочок, Може, ним я тобі пригадаю, Сею тріскою з нашого гаю, Наш далекий волинський куточок. Озовися, мій друже, до мене, […]...
39. Вірш Пантелеймона Куліша – Lago Maggiore Хожу берегами, Та й не нахожуся; Дивлюсь на сади зелені, Та й не надивлюся, Сади-виногради В воду поринають; Поуз берег ясні смуги, Як срібло, сіяють. […]...
40. Леся Українка – Бахчисарайська гробниця Палкого сонця промені ворожі На кладовище сиплються, мов стріли, На те каміння, що вкрива могили, Де правовірні сплять, піддані божі. Ні квітів, ні дерев, ні […]...