Учені досі ще не збагнули зовсім віри єгипетської, хоч і багато літератури по ній лишилось. Але ж історик кожного народу розумів її інакше, та все […]
Вірш Лесі Українки – Забуті слова
То вже давно було. Мені сім літ минало, а їй, либонь, минуло двадцять літ. Сиділи ми в садку, там саме зацвітало, і сипався з каштанів […]
Леся Українка – Камінний господар (6)
Світлиця для бенкетів у командоровій оселі. Не дуже велика, але гарно прикрашена різьбленими шафами, мисниками з дорогим начинням, арматурами тещо. Посередині довгий стіл, накритий до […]
Леся Українка – Соломон
Коли Соломон став царем, то Адоніа мусів уже покинути думку про царювання. Він просив тільки через Вірсавію, щоб Соломон дав йому наймолодшу жінку з Давидового […]
Леся Українка – “Сторононько рідна! коханий мій краю!”
Сторононько рідна! Коханий мій краю! Чого все замовкло в тобі, заніміло? Де-не-де озветься пташина несміло, Немов перед бурею в темному гаю, І знову замовкне… як […]
Леся Українка – На роковини Шевченка
Колись нашу рідну хату Темрява вкривала, А чужа сусідська хата Світлами сіяла. Та минав ти, наш Кобзарю, Чужії пороги, Орав свою вбогу ниву, Рідні перелоги. […]
Леся Українка – Малорусские писатели на Буковине
В наше время наряду с колоссальным развитием так называемых “мировых” литератур замечается одно интересное явление: литературы маленьких народов, даже небольших этнографических групп, начинают все громче […]
Леся Українка – Орфеєве чудо
(Легенда) Одкрита полонина, де будується нове місто, подібне до руїни своїми недокінченими безверхими хатами та недовершеними храмами. Деякі будови і справді розруйновані до підмурівку, і […]
Леся Українка – Країна фінікійська
Фінікійцями греки звали людей, що жили по сірійському березі Середземного моря, межи морем та Лібанським кряжем. Невідомо, чи так себе звали самі ті люди, думають, […]
Леся Українка – “Всі наші сльози тугою палкою…”
Всі наші сльози тугою палкою Спадуть на серце, – серце запалає… Нехай палає, не дав спокою, Поки душа терпіти силу має. Коли ж не стане […]