Сучасне місто лжеязиче
Мій дух відкинуло у тінь
За те, що небо вічно кличе
Його на дальню височінь;
А люд, у злочинах упертий,
Ушанував мої жалі –
І я, щоб і голоду не вмерти,
Пеньки корчую на селі;
Аби воли спочити з плуга
Ревли на той бік під бичем:
Бо тут у їх шалена туга
З очей струмками потече;
А я ж сьогодні, я вже нині
Жадаю плакати, як віл,
Десь у захованій долині
І від столиці, і від сіл.
Але не маю сліз і змоги
Оплакувати супокій,
Який не тільки руки й ноги
Спотужнює завжди до дій,
А й душу, мріями живу ще,
Сповняє міццю – гнів нести,
Віддячити селу найдужче
І, може, місто заклясти!..
(1 votes, average: 5,00 out of 5)Схожі вірші:
- Тодось Осьмачка – До вічної ночі Ох, ноче, ноче без луни і крику без місяця і без зірниць, я знов твою пустелю дику полохаю із-під ялиць. Шумлять гілляки таємничі бору, аж […]...
- Тодось Осьмачка – Кон’юнктивіт Я дівчину любив, люблю і нині, й вона мені сказала в пізній час: “І сонце й місяць розійшлись в долині… шліть старостів, і я піду […]...
- Тодось Осьмачка – May soul is dark Я знов самотній і проклятий, – схилився тяжко до вікна: на мурах, ніби на розп’яттях, ворони виють в небеса. їх чую крики ізнадвору у серці […]...
- Тодось Осьмачка – Забутий Тин із пожеж на захід упав, сонце вдавив у степи… там під житами козак умирав, кров його в землю текла крізь піски. З паном не […]...
- Тодось Осьмачка – Предше Я вас любив, німуючи, то словом і вірив сліпо та тривожно знов, а ви боялися, щоб випадково не виявив при людях я любов. Я вас […]...
- Тодось Осьмачка – Незмінність Прозорого серця висока погода сьогодні пустила над світом плисти тонесенькі хмари, відбивши їх в водах баварських озер, мов з латаття листи. Налиті живицею сосни рожеві […]...
- Тодось Осьмачка – Семен Палій Пише, пише та гетьман Мазепа Та й до Палія листи… Народна пісня “Здоров, здоров, Палію Семене, Прибувай до мене, А я тебе буду зустрічати, Військо […]...
- Тодось Осьмачка – Сум Ой упали сніги на баварські бори, аж гілляки схилилися вниз, і над яром присипані пні без кори мовчазними горбами здулись. І лежить рівним шаром забілена […]...
- Тодось Осьмачка – Марево Есхілового орла Із Батьківщини рідної втікач, ще й емігрант між втікачами, якому радощі чужі, і плач, і шепотіння серць ночами… з теплом тієї пісні на вустах, яку […]...
- Тодось Осьмачка – Цить, моє серце! Десь гори зелені та море патлате. Там жінка вродлива сина вродила. Соками повний із хмелю землі, він виріс на горах високих, мов дуб, що Дунай […]...
- Тодось Осьмачка – Немає Я уникав кохання та приязні завжди і на землі, і на річках, неначе спільної кімнати в лазні, де тільки гудзики на сорочках І всім і […]...
- Тодось Осьмачка – Майн лібер Ніхто ні хусточкою не махав, і не казав ніхто “прощай”, коли мій поїзд від лісів і трав мене відвозив у гранітний край. А згарища і […]...
- Тодось Осьмачка – Мандрівка Я був не з криці, не з заліза, не з бетону тоді, коли безправний без мети ходив, і люди українські пити й самогону мені давали, […]...
- Антонич Богдан-Ігор – Дума про плакати Рядами, рядами, рядами, Довгими смугами, над кам’яними бруками Висимо, Лежимо, Сидимо Ми на мурах розіп’яті, Ми плакати, плакати, плакати. І вдень і вніч ми все […]...
- Тодось Осьмачка – Труни у гаях Із блакиті піль шляхи розляглись, на боках у них зацвіли гречки… Та рої бджолині ними не гудуть, меду не несуть у пасіки-садки… А шляхами кров […]...
- Тодось Осьмачка – Міщани РОЗДІЛ І 1 Давно за синю хмару сонце впало, з-над Києва пісок густий одплів, а денний клекіт одійшов помалу туди, де сквери квітнуть та гаї […]...
- Тодось Осьмачка – Дзвонар Ох, недоле моя чорнопера, відведи від моєї душі кожну діву, що любить озера і дзеркала, мов води в глуші, Бо вона відчуватиме й шкуру у […]...
- Тодось Осьмачка – Елегія Лікарня. Гармидер і крик божевільної баби. Немає глибокого неба, ні поля з ярами, Чогось забарилась любов у вінку із барвінку… Один я на світі, мов […]...
- Тодось Осьмачка – Утома І Глибока осінь павутину На берег тягне з-під млина, Де перестояну калину Ламає дівчина мала; Гуде від ціпа жовта тиша. Як у неділю дзвін в […]...
- Тодось Осьмачка – Пашпорт І Осінній вітер в лузі свище, Вербу хитаючи тонку; А я схиляюся ще нижче Себе побачити в струмку. Давно з чола у жінки думку Не […]...
- Тодось Осьмачка – Пісня Кинув чумак село рідне, щоб шукати долі інде. В сірій свиті, йде не хутко ще й з верби пригубив дудку. Гей, гей, путь-дорога далека. Ой […]...
- Тодось Осьмачка – Сонет Коли німують людські живі душі, тоді і роси кам’яніють на зелі, а очі в молоді, немов од суші, мертвіють, облітають навесні. Того, душе, на світляних […]...
- Тодось Осьмачка – Україна Шляхи мої неміряні, гори мої неважені, звірі мої не наджені, води мої не ношені, риба у їх не ціджена, птахи мої не злякані, діти мої […]...
- Тодось Осьмачка – Монолог Коли ти, Боже, рушив світом зорі й води і випустив на землю тварі і народи, то мусів би і вічну правду дати їм, що по […]...
- Тодось Осьмачка – Загадка В-ці К-б Коли зблисне річка в рогозі, під сонцем ринучи в стави, я босі ноги згадую в грязі, що мовчки бачили і ви. І відвертаюся […]...
- Тодось Осьмачка – Під Київ старий Під Київ старий незглибимая ніч Прийшла непомітно степами – І тисячі в воду запалених свіч Поділ перекинув стовпами. І знизу безодня й безодня вгорі Із […]...
- Тодось Осьмачка – Не можу пригадать, кого я ждав Не можу пригадать, кого я ждав на вулиці старого міста; з безодні висла гілка світова на захід, мов крижина чиста. Гойдав поволі вітер степовий із […]...
- Павло Мовчан – “Залізною брамою брязнуло місто…” Залізною брамою брязнуло місто, і простір у очі зайшов, наче дим… Спахає з-під повсті травичка гоїсто, та смутки за втраченим вигоїть чим? І бачиш крізь […]...
- Леся Українка – “Великеє місто. Будинки високі…” Великеє місто. Будинки високі, Людей тих – без ліку! Веселую чутно музику. Розходяться людськії лави широкі, Скрізь видно ту юрбу велику. І все чужина! ох, […]...
- Семенко Михайль – Вогники по бухті скрізь Катер дає третій гудок – Блискучий, витворний катер. Місячної ночі ми кидаємо Владивосток І рушаєм в бік, де темніє кратер. Вогники, вогники по бухті скрізь, […]...
- Семенко Михайль – Місто над бухтою Я палаю захватом, я чекаю вечора Я мрію про щастя я мріяв і вчора Я лину до тропіків я багну холодного глетчера Я хочу прилащитись […]...
- Семенко Михайль – Місто (“Осте сте…”) Осте сте бі бо бу візники – люди трамваї – люди автомобілібілі бігорух рухобіги рухливобіги berceus* кару селі елі лілі пути велетні диму сталь палять […]...
- Леся Українка – “Місто смутку” (Силуети) Motto: “Де та границя, що відділяє нормальне від ненормального?” Наукове питання Одного разу трапилось мені бути у великому закладі для божевільних. Всякий, хто бував […]...
- Семенко Михайль – Місто (“Блимно і крапно…”) Блимно і крапно блиск лініями тремтіння фігурами сунуть лізуть повзуть пересовуються симетричність німих пересовувань обганяннями міняться в рухах безшумними серіями міняться силуетами таємничими вогниками вирізують […]...
- Семенко Михайль – Місто (“Вдихаю я тонку отруту…”) Вдихаю я тонку отруту Садів гамірливо-бензинних. Люблю розпачливість забуту Незнайомої Зіни, ажурний капелюх незнайомої Зіни. З шостого поверху дивлюсь на стіни – В надвечірній час, […]...
- Антонич Богдан-Ігор – Поема про вітрини Скляні очі кам’яниць, над ними чола балконів, рійний, стрійний танець світла красок, тонів. О місто, місто, місто – гігантний заліза та бетону тин. О місто, […]...
- Павло Глазовий – Реклама Іде дідок по столиці, де вогні реклами, Мов жар-птиці-блискавиці, сяють над дахами. Іде дідок та й читає рекламні поради: ЗАМОВЛЯЙТЕ В ГАСТРОНОМАХ ТОРТИ Й ШОКОЛАДИ! […]...
- Микола Вінграновський – Повернення до Львова I Десь далеко-далеко, що лиш слово домове, Десь глибоко-глибоко в стародавньому дні, Обізвався твій голос, моє місто-любове, Твоє ніжне крило пролітає в мені. В цьому […]...
- Василь Стус – Вночі його кусали блохи Вночі його кусали блохи, а те, що половина людей земної кулі досі ще стогне під гнітом капіталізму не давало йому змоги склепіти очей....
- Микола Руденко – Зоря-полонянка Раніш мороз нагнав на птаство страху, А нині дощ берези полива. У бочку із казармового даху Накапала водиця дощова. Чому ж оця деталь упала в […]...