Чую кроки. Важкі
чую кроки. Тяжкі
чую стони. Он там
чую стони. Не нам
ці зітхання. Любіть
своє, ви його створили
й воно належить вам
чи нам
спокутувати гріх?
Це наш сміх.
Чуєте наші кроки
кроки молодих ніг?
Ми шукаємо собі місця
прудконогі олені
і повинні знайти його
там, звідки стони,
де безкровна смерть –
ми, ми – молоді авіатори
майбутнього.
8. XII. 1913. Київ
(1 votes, average: 5,00 out of 5)
Схожі вірші:
- Семенко Михайль – Осінь між гір Пустіє між гір І щовечірньо осінь ходить над бухтою Зорі холонуть. Звідки звідки ти вітре холодний? Звідки твій шепіт шепіт і свист? Я чую твої […]...
- Семенко Михайль – Село без місяця Я не люблю села без місяця. Зимою ночі пусті й страшні. В кімнаті нудно. Я не знаходжу собі місця. Бачу якісь потвори уві сні. Почуваю, […]...
- Семенко Михайль – Настрій Зміяться змії рівнобіжно. Навколить мла. Побіг експрес. За ним я мчу безшумногнівно І чуда жду з брудних небес. Ліхтарить світло. Блещуть змії. Зникають вогники у […]...
- Семенко Михайль – Молоді авіатори Я вітаю вас, молоді авіатори, І тепло стискую руки. Зсунувся штучний екватор, В мого порога виріс бамбук. Я освітлюю блиском серця бензинного Шум пропелера й […]...
- Семенко Михайль – По шляху суперечок Учора побачення ми розірвали На високій горі біля “старого місця”. Я відібрав листи і книги, на прощання ми нічого не сказали – І розстались в […]...
- Семенко Михайль – Спіраль аналогій Звідки насунулись незнані наваленості На шляхи шукань безупинних? Виринають хорості гнітять придавленості Переплутують час хуткоплинний. Тихо шепоче гомонить присмеркаючи Засмучена і безпорадна тривожність. Так розпливається […]...
- Семенко Михайль – Четвер Мені сьогодні тоскно – може тому Що дощ іде. Ах невже тільки тому тільки тому? Місця нема ніде. Сьогодні середа – лише завтра побачусь Завтра […]...
- Семенко Михайль – Запрошення (“Ви знаєте?..”) Ви знаєте? Прекрасний краєвид з гори Батиєвої. Ви, певне, не були там ніколи? Не гуляли по сніго-білому полю? Ми вас запрошуємо – наберіться бажання сміливого […]...
- Семенко Михайль – Моє кохання Я завтра з нею знову побачуся Завтра побачуся Не багну більше ні думок ні настроїв З нею коханкою з нею сестрою Завтра побачуся Учора було […]...
- Семенко Михайль – Притиснутий Ще нижче поклонись! Ще кланяйсь, кланяйсь! Вони здобутки всі зараз тобі дали – І Ігор, і Бальмонт, і Білий, і Чурляніс – Всі хором і […]...
- Семенко Михайль – Жалібну сукню У тінях смерку полохливих, Збираючись на концерт, В кімнатці синій мрій бурхливих У дзеркалі зобачив смерть. Злетів із серця посміх білий. Зайшов я необачно й […]...
- Герасим’юк Василь – Де ви пасли, олені небесні? Де ви пасли, олені небесні? Ви почули срібний свист стріли? Ви скупались у черленім плесі чи в залізну дебрю утекли? Де ви спали, олені небесні? […]...
- Семенко Михайль – Про себе Я розчаровуюсь все більше Перед найглибшим чаруванням. Моя уява – це не вірші, Це не пасивне споглядання. Майбутнє – центр думок, настр’оїв, Майбутнє – збіг […]...
- Семенко Михайль – Беатриса Хвилювання знайомі Хвилювання старі При таких комічних обставинах Така несподівана ніч Ноги мерзли душа палала Душа розривалась Сестра Беатриса у теплушці Два слова ці моє […]...
- Семенко Михайль – Старий годинник В сутінках сумних отінених Образ забутий виник. Його родив у однотонних цокотіннях Старий годинник. Фрази плетуться в журнім смерканні Старомодних перлів. Сумні, далекі і рідно-незнані […]...
- Семенко Михайль – Атавіза Морок. Ніч. І блисне сонце, Зникне сну кошмар. Почуваю, що не сон це, Що в мені – пожар. Викличу я співи серця, Оживуть кущі. Ранок. […]...
- Семенко Михайль – Запитання (“Чи чуєш ти мене…”) Чи чуєш ти мене Обагнена Ти зникла не оглянулась… Чи бачиш ти мене Я твій Ховаюсь в туманах Чи скотиться з війниці Сльоза Коли за […]...
- Семенко Михайль – Рухи слів Мій товариш забіг – Я сам. Яке сумне моє гавкання. Шкода себе. Чорніє, плямиться земля – Сніг тане. При місяці мерехтить щось, В душу залазить, […]...
- Семенко Михайль – Павзи Після кількох днів щастя якому не міг дати назви – Знов почуваю радість муки радість злощастя. Трамвай досяг мене ніби нічого, Ніби усе по-старому, ніби […]...
- Семенко Михайль – Я (“Я – жертва погасаючого світу…”) Я – жертва погасаючого світу. Я – поранений звір. Можливо, що прибув на аероліті І кинув довкола зневажливий зір. Дух мій в захопленні можливостей футурних, […]...
- Семенко Михайль – Міркування Коли з’єднаються всі самотні в пари І прибере реальні форми невідомість,- Прогнуться розплавлено асфальтові тротуари – І що ж буде, що буде натомість? Виростуть незримі, […]...
- Дмитро Загул – Молодим співцям Сонячні панелі, ранки золоті, – Що ж ви невеселі, друзі молоді? Звідки в вас ті жалі? Звідки той мотив? Вам одкриті далі неймовірних див. Ні […]...
- Семенко Михайль – Хлопчик Молодий я і багато взяв, Світ і життя збагнув зарано. Душа моя ще просить ласки, Я ще дитина – і коли дорослим став? Я прагну […]...
- Семенко Михайль – Я сам Ви розумієте? – Я не можу спать. Ви знаєте? – Я ночі не сплю! Мій мозок – символічний автомат. Я пишу грамоту королю. Місто стихне […]...
- Семенко Михайль – Річ Я хтів щоб не розуміли люди щоб з мене завше сміялись щоб замість привітання бачив тільки простягнуто-презирливий палець всі вони такі малі їх так багато […]...
- Семенко Михайль – Я іду Я іду по шляху незнакомому, Перегортаю вічності сторінки. Бо і сам не відомий нікому я, Бо не чекаю й сам я на свідки. Я – […]...
- Семенко Михайль – Сон Вона живе і досі невже і я живу Я бачив її коси фіалки рву. Десь у рові зеленім і її рука Лежить у мене на […]...
- Семенко Михайль – 1. V. 914-го Сьогодні перше число мая перше мая веселий день молодої весни. Всі сквери й парки залюднені вдень а ввечері відчиняться сади. Я чую вибухи фейєрверків і […]...
- Семенко Михайль – Ніч Ніч. Ніч. Ніч. Стукотить у скронях. Порожньо в долонях. В серці – ще сумніш. В очах Жах. Ніч. Ніч. Ніч. 27. VI. 1917. Владивосток...
- Семенко Михайль – Пастель Блакитні бухти береги І смілість падаючих скель – Як простяглася навкруги Ця моря синього пастель. Хтось плями легко розкладав Рукою дивного стиліста І колір синій […]...
- Семенко Михайль – Момент Кілька маленьких вражень проводив на вокзал сестру був м’якенький ранок ми загострились на вітрі чекали потягу години дві лінощі але згадувалось в голові. На Ромодані […]...
- Семенко Михайль – Картка Мого життя газельну срібність І випадковість Складаю в картки вузьку безмірність І загадковість Моїх гріхів легку безкарність І слів блискучість Знов наповняє безпорадність І днів […]...
- Семенко Михайль – Мрія Я буду великим скрипником і поїду в Японію Місяців два поживу на золотім прибережжі. А може буду вести секунду оркестру симфонії І всі мої скрипницькі […]...
- Семенко Михайль – Привітання Назустріч багряному сонцю що встає в димотумані з-за похмурої сопки Я шлю свій рожевий привіт. І сонцю і димній бухті й цьому пароплавові щойно з […]...
- Семенко Михайль – Куховарня Мені обридають рими Хочеться спостерігати рухи слів Щоб за ними тяглась моя думка Музика самособойне плелась Переганяю рух життя Люди мене не ображають Крізь пальці […]...
- Семенко Михайль – Два ножі Схрестилися над нами два ножі Спустилася імла повільна Владає сила невідома і свавільна І місяць вже тому як ми чужі. Самотний знову я. Сумний навіки. […]...
- Семенко Михайль – Переконання Моя думка пестила мріюі. Які дрібненькі квіточки! І мрія шептала: я тебе зогрію – Припести думки! І було так багато здивованості В нашім яснім єднанні. […]...
- Семенко Михайль – Антиквар Студіює обездужено Мій антиквар. Чому скрізь бездушно І все марно? Знайденостей безладність І в кінці сором. Бракує істоти владності – Синтези кворум....
- Семенко Михайль – Ередіа Це було увечері, коли місто вібрує стумливо. Це було на тім тижні у середу. Вона стояла, дивилась у очі задумливо. Зграйна, як сонет Ередіа. Так, […]...
- Семенко Михайль – Терен С. Гуляєву На скелі безмовній я Внизу маневрує потяг. Між гір зміїться колія. Нагнулась з неба високостість. Затока спить, зморщивши брови. Край молу смикає шаланди. […]...