Руданський Степан – Свята сім’я

Лежить собі старий піп –
Де йому ї..ти.
Але його попадя
Давай зачинати.

Зачіпала і товкла
Куди довелося,
На остаток заскубла
Попа за волосся.

Не витримав старий піп:
“Ну ж бо ти, старая!
Хоч голови не скуби –
Голова святая!”

“Що ж у тебе не святе?”
“Все святе, небого!”
“То і я, либонь, свята
З-за тебе, святого?”

“Та запевне, що свята!”
“А дочка святая?”
“Та ну, стара, не скуби –
І дочка святая!”

“То й я святий, коли так!” –
З печі наймит каже.
А з постелі йому піп:
“А ти за що, враже?”

“Як то батюшко? Та я ж, –
Парубок озвався, –
Із панною на печі
Кілька раз ї…ся”.


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (1 votes, average: 5,00 out of 5)
Руданський Степан – Свята сім’я вірш.