Руданський Степан – До чого ти здатний

Вдався батькові синок,
Та такий ледащо,
Що робити, хоч убий,
Не буде нізащо.

В поле нікгди ні ноги,
З школи утікає.
Лежить тільки, як бугай,
Яйця вигріває.

Що не бився з ним старий,
Не дав собі ради.
На остаток всіх кумів
Зводить до поради.

Розказує їм біду,
Сина закликає
І останній раз його
Із жалю питає:

“Ну скажи ж мені тепер,
Як сам здоров знаєш,
До чого б ти сам хотів,
Куди здатність маєш?”

А син голову схилив
Та за брови взявся.
“Щоб не били, – каже, – лиш,
Я би вже признався”.

“Ну до чого, лиш скажи!
Не буду я бити!”
“А до того, – каже той, –
Щоб дітей робити”.


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (1 votes, average: 5,00 out of 5)
Руданський Степан – До чого ти здатний вірш.