Степан Руданський – Чорт

Приглянувся ксьондз-добродій
До чужої жінки.
Що день божий посилає
Фіги та родзинки…

Посилає, все питає,
Коли згода буде.
Коли її чоловіка
Удома не буде…

Але жінка не [з] тих жінок:
Подарунки брала,
А ксьондзові усе-таки
Слова не давала…

Далі видить – треба дати,
Нічого робити!
Тілько собі замишляє
Ксьондза підголити…

Каже мужу. Муж навмисне
Зрання виїжджає,
А вона тут повну скриню
Сажі насипає…

Насипала, зачинила,
В печі розпалила
Та нібито на вечерю
Ксьондза запросила,

Ксьондз приходить, габіт з себе!..
Жарти починає…
Помаленьку-помаленьку –
Ба вже й обіймає…

Помаленьку-помаленьку –
Ба вже і за діло…
Аж тут раптом коло хати
Щось загуркотіло!..

“Ах, нещастя! – жінка каже,-
Кінець мого віка!
Чи ж не лихе притащило
Мого чоловіка!

Іскидайте живо шмаття,
Голі розбирайтесь,
Та от скриня коло лави,
У скриню ховайтесь!..”

Ксьондз скидає, й помагав
Сама господиня,
І в минуті з голим ксьондзом
Зачинилась скриня.

Входить в хату і господар,
Нібито не знає;
Стелиться собі на скрині
Та й спати лягає…

Лежить собі на тій скрині
Та й почав казати:
“А що, жінко, завтра, – каже, –
Тра скриню продати.

Коло нас тут недалеко
Торговиця буде.
Повезу її до лиха,
Може, куплять люди!”

“Нащо тобі продавати? –
Каже молодиця.-
Нехай собі буде вдома,
Може, пригодиться!”

“Пригодиться-пригодиться…
А знаєш мовчати?
Та ж не твоя, моя скриня!
Я хочу продати!”

І обоє господарі
Разом замовчали;
Замовчали, помирились
Та й позасипали…

Устав рано пан господар,
Коні запрягає,
Вивалює на віз скриню,
Коні поганяє.

Їде собі на ярмарок
Скриню продавати…
Але їде й пан з жоною
До костьолу, знати…

Оглядає та й питає:
“Що везеш, Іване?”
“Везу скриню, – Іван каже, –
В скрині чорта, пане!”

А тут пані обернулась
Та й панові каже:
“Рорroś, duszko, tego chłoра,
Niechaj on pokaże” *

“А який то чорт у тебе?
Покажи, Іване!”
“Дайте хіба рублів копу,
То покажу, пане!”

Вилічив пан йому гроші,
Іван ізлізає,
Кладе гроші у кишеню,
Скриню відмикає.

Як вискочить ксьондз із сажі!.
Боже, твоя воле!
Світу божого не бачить,
Біжить через поле!..

А тут пані у долоні:
“Аch, moje serduszко!
Рораtrzaj się, popatrzaj sіę!
Jeszcze j samiec, duszко!” **

__________________________________
* Попроси, голубе, цього хлопа,
Хай покаже! (польськ ) – Ред.
** Ой, моє серденько!..
Подивися-подивися!
Ще й самець, голубе!.. (польськ.) – Ред.



1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (5 votes, average: 3,60 out of 5)
Степан Руданський – Чорт вірш.