Степан Руданський – Аби душа чиста

Два злодії опівночі
Костьол обкрадають;
Обшарили всі скарбони,
Святих обдирають.
І забрали, які були,
Гроші під замками.
Далі один на олтарик
Пнеться з постолами.
“Та що ж бо ти, брате, робиш? –
Став другий казати.-
Як-то можна святе місце
Постолом валяти?”
А той каже: “Мовчи, брате!
Ми тут перед богом –
Аби душа чиста була,
Постоли – нічого!”



Степан Руданський – Аби душа чиста вірш.