Ось блиснув метеор і згас,
Як у життю щасливий час.
І на всесвітнім цвинтарі
Лягли десь відламки зорі.
Так розпадалися світи,
Живуть і гинуть без мети.
І всі вони – один цвинтар,
А творець їх – старий гробар.
Усе по радощах марних
Гребе у безвістях сумних.
1899
(1 votes, average: 5,00 out of 5)
Схожі вірші:
- Осип Маковей – Заплатив я податок кривавий Заплатив я податок кривавий – сам у війську служив вісім літ, у війні з пруссаком став кулявий, надививсь на людей і на світ. А тепер […]...
- Осип Маковей – І я умію пісню І я умію пісню, умію не одну, то тихо-милозвучну, то грімко-голосну. Я так люблю ті співи, а я їх сам зложив у тихі хвилі щастя, […]...
- Осип Маковей – Брати В темних горах, при окопах, у болоті, там зійшлися два вояки по роботі. Не зійшлися, тільки впали край дороги, поранені: сей – у плечі, той […]...
- Осип Маковей – Привіт Україні Вітай, дорога Україно моя! Чи дужа ти, нене, здорова? Пропали і воля, і сила твоя, а все ж ти й сьогодні чудова! От гарно, що […]...
- Осип Маковей – Ти – як сон Ти – як сон, ти – як весняна казочка, Бо ти й казка моєї сумної душі, Що до мене часом прилетиш, мов та пташечка І […]...
- Осип Маковей – Ніч Зчорнілі гори небозвід підперли, підніжжя гір у хмарах застрягли, у пахощах вогких ліси завмерли, і сонні мари дебрі налягли. І сниться горам сторона далека, де […]...
- Осип Маковей – Сон Тихий сон по горах ходить, за рученьку щастя водить. І шумлять ліси вже тихше, сон малі квітки колише. Спіть, мої дзвіночки сині, дикі рожі в […]...
- Осип Маковей – Образок Маленька хата, як коробка, загата з листя під вікном, кошниця, наче солі товпка, – усе вже спить осіннім сном. У хмарі сонця і не знати, […]...
- Осип Маковей – Елегія Коли помрем і заростем квітками, у споминах ще оживем не раз, аж поки поруч з нашими кістками заснуть усі, що пам’ятали нас. І буде се […]...
- Осип Маковей – Хрест І тут у горах хрест! От край проклятий! Куди не глянеш, Бог на хресті розп’ятий. Знання нема, а крізь безодня віри, І всюди рабських шибениць […]...
- Осип Маковей – Колисанка Сидять пани над Невою та поникли головою, місяцями раду радять над правами, що не вадять, що не вадять з них нікому – все лишають по-старому. […]...
- Осип Маковей – Думка Мені здається: я не жив, а тільки все збирався жити, чогось шукав, за чимсь тужив, бажав комусь весь вік служити; аж ось і молодість минула, […]...
- Осип Маковей – Туга Біжить у яр вода, біжить вода і сріблом ллється, над нею дівчина сміється, розкішна, молода. Голубко, не втікай! Скажи мені ту гарну казку про радощі, […]...
- Осип Маковей – Я рад би все забути Я рад би все забути, що трапилось мені, і знову хлопцем бути у рідній стороні. Нехай би жив і бідно, та знав уже свій шлях […]...
- Осип Маковей – Полетів би я на Україну Полетів би я на Україну не конем, а бистрим самоходом, щоб натішитись своїм народом, щоб поглянути на ту країну, що так довго у неволі дожидала […]...
- Осип Маковей – Був монастир, а в нім черці Був монастир, а в нім черці – відлюдки тихі, богомільні і в’язні віри добровільні, що в божому жили страсі і словом правди та хрестом Боролися […]...
- Осип Маковей – Понад хмари Понад хмари! Понад хмари, брате! Вийди в гори з навісної хати! На верхах самітних там ще тихо, Не зайшло туди ще людське лихо. Не встають […]...
- Осип Маковей – Могила в полі Маленький хрест у полі чорніє на снігу. Ім’я дощі вже змили, не видно і могили, – забули всі поволі за вірного слугу. І не спитають […]...
- Осип Маковей – Налетіла куля з поля Налетіла куля з поля, забриніла, як пчола, – дійся, дійся, божа воля, як така козацька доля, – куля в груди застрягла. Впав козак, не може […]...
- Осип Маковей – Коли помрем і заростем квітками Коли помрем і заростем квітками, У споминах ще оживем не раз, Аж поки поруч з нашими кістками Заснуть усі, що пам’ятали нас. І буде се […]...
- Осип Маковей – Помер рекрут в непривітній столиці Помер рекрут в непривітній столиці, здалека від свого села, від матері, убогої вдовиці, від любки, що в селі жила. Помер, не бачивши у час конання […]...
- Осип Маковей – В дорогу, в дорогу! В дорогу, в дорогу! Іду, моя доле! Чи цвітами піду, чи терня поколе, чи певно там зайду, чи щастя там найду, – іду, де побачив […]...
- Семенко Михайль – Старий годинник В сутінках сумних отінених Образ забутий виник. Його родив у однотонних цокотіннях Старий годинник. Фрази плетуться в журнім смерканні Старомодних перлів. Сумні, далекі і рідно-незнані […]...
- Герасим’юк Василь – Пізні вогнища Їх запалюють аж тоді, коли і найбільші верхи від учора – під снігом. Вони горять повільно, високо здіймаючи свій дим, бо пахне так, ніби щойно […]...
- Вірш Миколи Руденка – Старі алтайці Райцентр давно вже переніс Свій цвинтар на далекі схили. А тут пустирище для кіз Та дві чи три чиїсь могили. Сухий бузок, суха трава Та […]...
- Павло Мовчан – Хоч привід для надій Довірливо, розчулено, відкрито цвіте чебрець і розриває зір. Листок в губах, затиснутий, мов бритва, застерігає: літові не вір… Мов паузи у погляді – берези – […]...
- Герасим’юк Василь – Кому сьогодні не до первородства Кому сьогодні не до первородства, не де свідоцтва роду на землі? Як не крути, збуваються пророцтва: й погублені, й голублені, і злі. Батожить час! Рубцями […]...
- Микола Хвильовий – Скляр Під пахвою у мене скло Тихесенько дзвенить у скриньці, Дивлюсь – на обрію веслом Зоря гребе у східній криці. Дружок мій любий – діамант – […]...
- Павло Грабовський – Квітка, що ногою Квітка, що ногою Стоптана в пилу; Гук, що вмер луною, Пронизавши млу; Огник серед поля, Що блиснув і згас,- Се – та світла доля, Що […]...
- Вірш Василя Симоненка – Чари ночі Лягла на всьому вечірня втома. Палає місто, мов дивний храм. І розтинають ніч невагому Квадратні очі віконних рам. Ці чари ночі такі знайомі – Усі […]...
- Герасим’юк Василь – Ми на камінь поклали мечі Ми на камінь поклали мечі і в ріці наших коней купали, а чужинці прийшли уночі і на березі табором стали. Ми ховались у хвилях сумних, […]...
- Леся Українка – “Далі, все далі! он латані ниви…” Далі, все далі! он латані ниви, Наче плахти, навкруги розляглись; Потім укрили все хмари ті сиві Душного диму, з очей скрився ліс, Гори веселі й […]...
- Вірш Миколи Руденка – Липнева ласко, де ти нині, де ти? Липнева ласко, де ти нині, де ти? Осінній вітер куряву гребе. Ген явір кида золоті монети, Але не здатний викупить себе. А, мо’, це я […]...
- Герасим’юк Василь – Прийшли вночі Ігореві Римаруку Прийшли вночі. “Твій, діду, син умер. Потрафив у скалу – лежить в потоці. Не міг тікати. Спершу кинув гвер”. Старий не відповів: “Заходьте, […]...
- Микола Руденко – Відтоді, як на Калці князь Мстислав Відтоді, як на Калці князь Мстислав Спізнився вийти в бій із чорториїв, А галицький Мстислав полки послав За Галич помирати і за Київ; Відтоді, як […]...
- Дмитро Павличко – “Я буду витрачати…” Я буду витрачати Здоров’я і талант, Я буду все втрачати За твій маленький грант – За скинуту запаску, Що я за нею чах, За ледь […]...
- Василь Стус – Я йшов за труною товариша Я йшов за труною товариша й думав: щастить – таки людям, задер ноги, i нiякого тобi клопоту, востаннє блиснув голими стегнами покiйника, а свiт хай […]...
- Герасим’юк Василь – Старий завіт Володимиру Забаштанському Мій тато у тифозному бараці читав Старий Завіт. А поруч труп Лежав. Іще вчорашній. Наче зруб, Зіяв барак. Не винесли і вранці, І […]...
- Василь Стус – Сьогодні свято Сьогодні свято. Спереду трамвая вчепили шмат полотна з написом: “Хай живе рідна КПРС!”. На зупинці, обступивши вагон, один з-перед другого люди пхаються у двері, а […]...
- Вірш Тараса Шевченка – І виріс я на чужині І виріс я на чужині, І сивію в чужому краї: То одинокому мені Здається – кращого немає Нічого в бога, як Дніпро Та наша славная […]...