Микола Вінграновський – Над Чернівцями вороняччя

Над Чернівцями вороняччя,
Над Чернівцями голуби,
І поетичним щастям плаче
Михайла погляд голубий,

І сміх, і шепіт серцю милий,
Гуцулки погляд чорнокрилий,
Як птича тінь, небесна тінь!
Під небом зустрічі й розлуки
Карпатських вин таємні руки
Нам загойдали далечінь.
І час гойдається, і гори,
І день, і ніч, і щастя, й горе –
Чи не гойдаємось і ми?

В зіницях просторінь безмежна,
Як світ у птиці під крилом,
І – качка дика, обережна –
Нога гуцулки під столом…

1956


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (1 votes, average: 5,00 out of 5)
Микола Вінграновський – Над Чернівцями вороняччя вірш.