Микола Вінграновський – За птахом піниться вода

За птахом піниться вода.
В малому полі мак червоний
Пречисту хмару вигляда
І макоцвітний погляд ронить.

Ти чуєш: плачуть по мені.
Ти чуєш: плачуть за тобою.
У множині і в однині
Тобою плачуть, плачуть мною.

А досить! брати – брали з нас
Терпінням, тілом – чим хотіли!
Ми не любили їх. Любили
Ми одне одного крізь час.

На юність молодість лягла –
Її обличчя опівденне…
Прийшла дорога дорога
До нас – до тебе і до мене.

Вона нам світиться одна.
Вона одна на всі дороги.
В ній однина і множина,
Вітчизна й труд. І – всі тривоги.

1975


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (1 votes, average: 5,00 out of 5)
Микола Вінграновський – За птахом піниться вода вірш.