Микола Вінграновський – І замалий, і неширокий

І замалий, і неширокий
Цей світ без берега і меж,
Що з ночі в ніч притихлим оком
В вікні дорогу стережеш.

Суха та шибка чи волога
У сніголет чи в дощосіч,
Але порожня йде дорога
З гори під гору, з ночі в ніч.

Вже й сон твої цілує ноги,
Спориш сіріє за дверми –
Та заверни мене з дороги,
Ти хочеш! можеш! – заверни!

Невже нам дітись де немає?
Хіба ти в мене не одна?..
Ти б завернула, та немає,
Ні слів, ні голосу нема…

1980



1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (1 votes, average: 5,00 out of 5)
Микола Вінграновський – І замалий, і неширокий вірш.