Микола Руденко – Серед зими розтанув сніг

Серед зими розтанув сніг –
І знов заворушились трави.
Не дбаючи про сенс і право,
В бруньки весняний сік побіг.

В корі черв’як зашарудів.
Повірило земне коріння:
Пора почати сотворіння
Нового листя і плодів.

І, може, лиш дуби старі
Когось повчали в день туманний:
Цей світ химерний та оманний –
Лиш хитрощі в смертельній грі.

1968



Микола Руденко – Серед зими розтанув сніг вірш.