Максим Рильський – У горах, серед каменю й снігів

У горах, серед каменю й снігів,
Де слід людини око бачить рідко,
Малюєтся на синім небі чітко
Мислівська хатка, притулок орлів.

Огорне скелі снігова намітка,
В проваллях загуркоче Божий гнів, –
Ми сидимо, пильнуєм шашликів,
У шахи граєм і п’ємо нешвидко.

Колись, як Байрон гордий оповів,
В такій же хаті Манфред відпочив,
Щоб знов на прю із фатумом устати.

Так ми, – як день розквітне молодий, –
Підем зі смертю в шахи погуляти,
Ступаючи по стежці кам’яній.

1922



1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (4 votes, average: 2,50 out of 5)
Максим Рильський – У горах, серед каменю й снігів вірш.