Ти, як осінь, умреш, розіллєшся слізьми
над квітками, багрянцем і злотом,
передсмертний твій спів пролетить над людьми
вітер лине отак над болотом,
де й вода вся важка, мов свічадо тьмяне,
вбрана в ряску й слизьке баговиння,
очерет тільки мертвий свій шелест почне,
обізвавшись на те голосіння,
та й замовкне… і вітер замовкне сумний,
об різку осоку розітнеться…
Так нехай хоч тепер спів бринить голосний!
Може, що на той спів відгукнеться.
Може, щастя, що ходить по ясній луці,
геть за річкою, там, на схід сонця,
хоч один квіт червоний, що має в руці,
перемінить в твого оборонця.
І від нього ще раз, хоч на мить на одну,
спалахнуть злото, квіти й багрянець,
і красу небувалу, дивну, чарівну
дасть обличчю остатній рум’янець,
і, мов крик бойовий, обізветься в речах
безнадійне і марне бажання;
і тріумфом остатнім заблисне в очах
розпачливе осіняв кохання.
О, тоді не картайся, що сміло береш,
без вагання, палкими руками
небезпечний той дар. Ти, як осінь, умреш,
розіллєшся над щастям сльозами…
(1 votes, average: 5,00 out of 5)Схожі вірші:
- Леся Українка – Sol (Rondeau) Соловейковий спів навесні Ллється в гаю, в зеленім розмаю, Та пісень тих я чуть не здолаю, І весняні квітки запашні Не для мене розквітли у […]...
- Леся Українка – Осінь Рветься осінь руками кривавими До далекого сонечка любого; кров на шатах препишних шаріється, оксамит і парчу залива. Так для сонечка осінь убралася, Мов цариця у […]...
- Леся Українка – Співець Пишно займались багрянії зорі Колись навесні, Любо лилися в пташиному хорі Пісні голосні; Грала промінням, ясним самоцвітом Порання роса, І усміхалась весняним привітом Натури краса. […]...
- Леся Українка – Re (Пісня. Вrioso) Реве-гуде негодонька, Негодоньки не боюся, Хоч на мене пригодонька, Та я нею не журюся. Гей ви, грізні, чорні хмари! Я на вас збираю чари, Чарівну […]...
- Леся Українка – Відгуки Пролітав буйний вітер над морем, По безмірнім, широкім просторі; Білі хвилі здіймались високо, І знялися од вітру ще вище, Загукали, як військо вороже, Заглушили вони […]...
- Леся Українка – “Сторононько рідна! коханий мій краю!” Сторононько рідна! Коханий мій краю! Чого все замовкло в тобі, заніміло? Де-не-де озветься пташина несміло, Немов перед бурею в темному гаю, І знову замовкне… як […]...
- Леся Українка – Вітряна ніч Чорна-чорна та глибока ніч – (Є такі тут погляди жіночі) – Вітер мчить шалено із півночі, Мов тікає від погоні пріч. Розігрівся щось вітрець мій […]...
- Леся Українка – “Ще не вдарив мороз…” Ще не вдарив мороз, а вже втомлений лист в’яне, жовкне… Спів цикади дзвінкий перейшов в тихий свист – хутко вмовкне…...
- Леся Українка – “Ось вони йдуть. Корогва у них має…” Ось вони йдуть. Корогва у них має, наче вогонь. Наче дим наступає, сива юрба. Сунуть лави тісні, чутно – співають “про волю пісні”. “Смело, друзья!” […]...
- Леся Українка – Мій шлях На шлях я вийшла ранньою весною І тихий спів несмілий заспівала, А хто стрівався на шляху зо мною, Того я щирий серденьком вітала: “Самій не […]...
- Леся Українка – У тумані Боже! куди се я плину Сим біловійним туманом? Може, я лину на безвість в вогкі летючі сніги? Може, то тільки легенда Край той, осяяний сонцем, […]...
- Леся Українка – Грай, моя пісне! Досить невільная думка мовчала, Мов пташка у клітці замкнута од світа, Пісня по волі давно не літала, Приборкана тугою, жалем прибита. Час, моя пісне, у […]...
- Леся Українка – Братові й сестрі на спомин Мені в сю ніч приснився ясний місяць, Високе небо, вільний винокол. Блакитне світло сяло і тремтіло, немов огонь таємний чарівниці, а над тополею зоря світила, […]...
- Леся Українка – “Скрізь, де не гляну, сухі тумани розляглися…” Скрізь, де не гляну, сухі тумани розляглися, поле і гай у серпанки тонкі повилися, марево біле покрило і річку, й сагу, Вітер з полудня несе […]...
- Леся Українка – “Великеє місто. Будинки високі…” Великеє місто. Будинки високі, Людей тих – без ліку! Веселую чутно музику. Розходяться людськії лави широкі, Скрізь видно ту юрбу велику. І все чужина! ох, […]...
- Леся Українка – “Талого снігу платочки сивенькії…” Талого снігу платочки сивенькії, дощик дрібненький, холодний вітрець, Проліски в рідкій травиці тоненькії, се була провесна, щастя вінець? Небо глибокеє, сонце ласкавеє, пурпур і злото […]...
- Леся Українка – Єврейська мелодія Ти не мій! розлучив нас далекий твій край, І вродлива чужинка забрала! Ти там, може, знайшов незаказаний рай, Я ж без тебе, мов квітка, зів’яла. […]...
- Леся Українка – Si (Settina) Сім струн я торкаю, струна по струні, Нехай мої струни лунають, Нехай мої співи літають По рідній коханій моїй стороні. І, може, де кобза найдеться, […]...
- Леся Українка – Божа іскра Вороги: Геть їх, поетів! навіщо їх співи? Хто тепер слухать їх рад? Нас оглушили вже “тихі мотиви” “Снів” тих, “фантазій”, “балад”! Чули ми й тую […]...
- Леся Українка – “Хто дасть моїм очам потоки сліз?” Хто дасть моїм очам потоки сліз? Ні, нащо сльози, то ж не сніг нагірний, а туга щонайглибша має литись гіркими хвилями. Нагірний сніг ще може […]...
- Леся Українка – На роковини Не він один її любив, віддавна Україну поети славили в піснях, немов “красу-дівчину”. Від неї переймали сміх, і жарти, і таночки, її байки, немов квітки, […]...
- Леся Українка – “Якщо прийде журба…” Якщо прийде журба, то не думай її Рознести у веселощах бучних За столом, де веселії друзі твої П’ють-гуляють при покликах гучних. Ти не йди в […]...
- Леся Українка – “Осінній плач, осінній спів…” Осінній плач, осінній спів посеред літа золотого непереможно забринів із серця мого. Ох, то ж за те, що восени, сумного, млистого поранку, я раз невчасно […]...
- Леся Українка – Сфінкс Колись давно, під сонцем полудневим, Серед мовчазної розлогої пустині І розпачливо-мертвого простору В душі раба, що зріс в тяжкій неволі, Вродилась мрія і запанувала Над […]...
- Леся Українка – “Чи пам’ятаєте, коли я говорила…” Чи пам’ятаєте, коли я говорила Замовкли молитви, озвались гучні дзвони І рушила серед юрби труна; Мені в душі озвались інші тони, І думка раптом стала […]...
- Леся Українка – “Чи тільки ж блискавицями літати…” Чи тільки ж блискавицями літати словам отим, що з туги народились? Чому ж би їм не злинути угору, мов жайворонка спів, дзвіночком срібним? Чом не […]...
- Леся Українка – Віче Ще старість не прийшла, а все минуле Не раз мені став перед очима, і я дивлюсь так пильно, мов боюся, що більш мені не прийдеться […]...
- Леся Українка – “Ти не хтів мене взять…” Ти не хтів мене взять, полишив мене тут на сторожі, Ти мені заповідав скрасити могилу твою В білий мармур, і плющ, і криваві осіннії рожі, […]...
- Леся Українка – На човні Нічко дивна! тобі я корюся. Геть всі темнії думи сумні! Не змагаюся вже, не борюся, Потопаю в сріблястому сні. Люда сидять, спить, і людськеє лихо, […]...
- Леся Українка – Ніобея Діти, діти мої, чи я ж вас навіки втеряла? За що покарана я? За те, що так гордо впевнялась на дітей моїх любих, на їх […]...
- Леся Українка – Орфеєве чудо (Легенда) Одкрита полонина, де будується нове місто, подібне до руїни своїми недокінченими безверхими хатами та недовершеними храмами. Деякі будови і справді розруйновані до підмурівку, і […]...
- Леся Українка – На вічну пам’ять листочкові Ой палка ти була, моя пісне! Як тебе почала я співати, В мене очі горіли, мов жар, І зайнявся у грудях пожар. Хтіла я тебе […]...
- Леся Українка – Казка про Оха-чародія В тридев’ятім славнім царстві, де колись був цар Горох, є тепер на господарстві мудрий пан, вельможний Ох. Сам той Ох на корх заввишки, а на […]...
- Леся Українка – Мрії в бурю Лежу самотна в накритті важкому, від холоду, чим можу, боронюся, щоб не впивався в тіло пазурами, і бурю слухаю… Як тонко свище Шнурок від лота, […]...
- Леся Українка – Поет під час облоги У місті панує велика тривога. Туманом окутала вража облога, І голод грозиться страшною рукою, Від шпигів ворожих немає спокою. Збирається в місті за радою рада, […]...
- Леся Українка – “Завжди терновий вінець…” Завжди терновий вінець буде кращий, ніж царська корона. Завжди величніша путь на Голгофу, ніж хід тріумфальний. Так одвіку було й так воно буде довіку, Поки […]...
- Леся Українка – Do (Гімн. Grave) До тебе, Україно, наша бездольная мати, Струна моя перша озветься. І буде струна урочисто і тихо лунати, І пісня від серця поллється. По світі широкому […]...
- Леся Українка – “Хочеш знати, чим справді було…” Хочеш знати, чим справді було те, що так колись пишно цвіло, що на серце наводило чари, Світ вбирало в злотисті примари, Те, що сяло, мов […]...
- Дмитро Загул – “Як тільки на арфі плачевній…” Як тільки на арфі плачевній Замовкне останній мій спів, В глибокій скарбниці душевній Багато ще лишиться слів. Слова ті намистом коштовним Осядуть, мов перли, на […]...
- Леся Українка – Перемога Довго я не хотіла коритись весні, Не хотіла її вислухати, Тії речі лагідні, знадні, чарівні Я боялась до серця приймати. “Ні, не клич мене, весно, […]...