Герасим’юк Василь – Я знаю, від чого я гину

Я знаю, від чого я гину.
В годину крикливу й глуху
я крові чужої краплину
не злижу, як звір, на снігу.

Коли я прощаюся з вами,
сухі облизавши уста,
сповитими матір’ю снами
душа моя зла зароста.

Герасим’юк Василь – Я знаю, від чого я гину вірш.