Герасим’юк Василь – Мов китиця плодів зелених на

Мов китиця плодів зелених на
гіллі, тремтіли ми на древі ночі.
Не джерело внизу, а вишина
з-між верхніх віт лякала наші очі.

Прийшов брунатний звір

І воду пив,

О стовбур терся спиною крутою.
Й листок поворухнутися не смів –
лиш ми зірвались: падали з тобою.

Таке буває у страшному сні.
Такого уві сні не може бути.
Ми

Гострі ікла й ратиці страшні

Замалювали кров’ю, щоб забути.



Герасим’юк Василь – Мов китиця плодів зелених на вірш.