Герасим’юк Василь – Вірменський триптих

З Армена Шекояна

1. Поет

Він повернувся із мандрів дальніх
і сказав,
що бачив усе.
Він повернувся із відчуттям,
що може звільнити від болю
душі людські,
але поки що не знав,
із чого почати,
несучи пилюгу доріг
на своїх плечах,
а в такому вигляді – незручно.

Він печальним був,
бо в дорозі розгубив
свої старі пісні,
він був знічений,
бо нові пісні,
які склалися в путі,
він ще не міг співати.

Він припав до землі,
щоб усе обдумати і відпочити,
але почув такий рідний запах,
аж йому світ хитнувся,
і він зрозумів,
що стає землею.

2. Швець

Значить, так: Арон завжди посміхається,
працюючи або відпочиваючи.
Разом із ним усміхається з фото над головою
Ален Делон перших своїх фільмів.

Арон – швець. У ного майстерні
живуть кінозірки
і кілька постійних клієнтів.

Арон усміхається із цвяхом у зубах,
ніби так і має бути.
Арон совісний –
клієнт ніколи не запитує про ціну завчасно.

Коли питання політики вичерпані,
Арон починає будь-яку іншу тему.
Все ж нікому не вдалося дізнатися,
коли він народився,
звідки він до нас прийшов
і відколи сяє його усмішка.

Поруч із ним все настільки живе,
що, здається, мисливець на фото
зараз вистрелить.
Для Арона життя – таке свято,
Як воскресіння для душі.

3. Дід

Сумирним, спокійним чоловіком
був мій дід,
а коли говорив згарячу,
завше додавав: “Так сказав Шекспір” –
і ми змушені були поважати
того Шекспіра.

Мій дід не любив лайки,
сідав за стіл, якщо запросять,
не пив ні грама,
а хмелів за всіх.

На нього находила іноді
незбагненна печаль,
яку ніхто не міг пояснити,
але навіть у такі дні
він не забував нагодувати курей.

Він завжди про все пам’ятав
і завжди свої оповіді починав так:
“Турки напали вночі…”



Герасим’юк Василь – Вірменський триптих вірш.