В горах є ще дві гражди. Хлопці,
знімайте кіно.
Там, як треба, до шлюбу співають, як треба,
ховають
українських акторів, яким продають полотно.
А за рік, і за два, і за три поіменно згадають.
Не про Йванка й Марічку, а про Миколайчука
ще розкажуть у горах – такі були кіна,
панове.
Бокораші – лишилося слово. І навіть ріка.
А точніше, лиш тінь її. І Миколайчукова.
(1 votes, average: 5,00 out of 5)Схожі вірші:
- Вірш Миколи Руденка – Гроза в горах І тиша. І гори. І небо, й ріка, Що зорі шліфує в собі об каміння. В незрушнім повітрі сторожкість така, Мов скоїтись має якесь потрясіння. […]...
- Олесь Гончар – Спека в горах Батьківщино, для нас підійми Чорну хмару далеку. На безводді потріскались ми, Ніби камінь у спеку. Батьківщино, здалека пошли, Нам терпіння й відваги. Потемніли твої соколи […]...
- Максим Рильський – У горах, серед каменю й снігів У горах, серед каменю й снігів, Де слід людини око бачить рідко, Малюєтся на синім небі чітко Мислівська хатка, притулок орлів. Огорне скелі снігова намітка, […]...
- Дмитро Павличко – “Я пригадав собі один стіжок у горах…” Я пригадав собі один стіжок у горах. З молодика сідав на нього срібний порох, А я лежав на нім тихенько, наче звір, І поглядом ловив […]...
- Агатангел Кримський – У горах ліванських Скали… Кедри… Скоро й вечір. Я сумна стою. В’ється стежка… Ох!.. чи йтиме ж Той, кого люблю?.. Тінь в долинах… Верхогір’я Наче золоте… Гасне сонце… […]...
- Герасим’юк Василь – Вони ще діти А Марічку габи взєли, поглинула річка… Вони ще Діти в білих рантушках, у плесі темнім, дебрі темній граються, а вже габа з ягням у бурунах […]...
- Герасим’юк Василь – Дидактичний етюд I Коли в тобі зрубали щось високе і горде, і воно впало на душу, мов колода, і не анабш, куди її подіти… (Спалиш – сам згориш!) […]...
- Павло Мовчан – В горах Агасі Айвазяну Вповзали в долину конопляні хмари, тягуче-повільно, неначе вві сні. І світ твердокорий робився примарним, і вітер ловили хрести кам’яні… І відстань у часі […]...
- Герасим’юк Василь – Вірменський триптих З Армена Шекояна 1. Поет Він повернувся із мандрів дальніх і сказав, що бачив усе. Він повернувся із відчуттям, що може звільнити від болю душі […]...
- Герасим’юк Василь – Ахіллесова п’ята Василеві Портяку Був такий день, коли не можна нічого тягти з лісу, бо прилізе гадина додому. Були такі слова, які вимовляти умів сліпий, викликаючи гадину […]...
- Василь Стус – Напередодні свята Напередодні свята, коли люди метнулися по крамницях, виносячи звідти шпроти, смажену рибу, шинку і горілку з перцем, якийсь дивак, обутий в модні черевики (такі тиждень […]...
- Герасим’юк Василь – Стараєшся для них Стараєшся для них. Тож не спіткнись на римі. Вони простять усе, а спотикнешся – ні. Вони такі свої. Вони такі ранимі. І найрідніші в рідній […]...
- Павло Глазовий – Спортсмен Розмовля онук маленький з дідусем Семеном. – А я знаю, а я знаю! Ви були спортсменом. – Та від кого ж ти дізнався, – Від […]...
- Вірш Ліни Костенко – Притча про ріку Давно колись була ріка Діала. І цар персидський на імення Кір. І лотоси біліли, мов піали. І берег грав вогнями, як факір. То царське військо […]...
- Герасим’юк Василь – Коса Я сказав собі так: “Ти не зодчий цих стін. Ти народжений жінкою в муках, ти син нерозумний, що падав і падав”. І було мені так: […]...
- Герасим’юк Василь – Є різні ватри. Є ватрИ Є різні ватри. Є ватрИ, що з довгими прийшли ночами. Горять в снігах під небесами на голому джубрі гори, горять немов між нами. Ти – […]...
- Герасим’юк Василь – Приснилися вірші 81-го Любові Голоті Приснилися вірші 81-го. Згадалася кожна пора того року так, як жодна інша. Згадалися тижні і дні віршів і рядків. Та забулися навіть місяці, […]...
- Герасим’юк Василь – Сімейна хроніка. Початок Хіба не вигідно дві давні гуцульські родини (трохи в неповному складі) поселити на одних двоповерхових нарах у бараці в Караганді? – холодна зима сорок сьомого […]...
- Антонич Богдан-Ігор – Коропи Співають коропи, і крають води леза, дахи, мов віка скринь, підносить вітер, і проповідь говорить окуням береза. Це все недійсне, навіть неймовірне, цьому не вірте! […]...
- Юрій Тарнавський – Дехто не хоче вмерти Дехто не хоче вмерти, як хотів мати іграшку дитиною, не може їсти від бажання, дістає гарячку серед ночі, треба для нього лікаря, щоб дав йому […]...
- Вірш Ліни Костенко – Не треба класти руку на плече Не треба класти руку на плече. Цей рух доречний, може, тільки в танці. Довіра – звір полоханий, втече. Він любить тиху паморозь дистанцій. Він любить […]...
- Герасим’юк Василь – Я не повірю, що лиш ти одна Я не повірю, що лиш ти одна на світі білім, як роса, – відкрита… Ну що простіше? – ти чекала літа, а вранці, перед вереснем, […]...
- Герасим’юк Василь – Братові Кого там виводять, кого там ведуть, Ярославе? Кого там доводять, доносять, у землю яку? Кому там забаглося Миклащука з Прокурави? Кого там він має купати […]...
- Герасим’юк Василь – Намисто Суниці на стеблах, заховані в мох, – намисто для тебе. Намисто для двох, Бо губи спікає, холодні, як лід. Стебло протинає дві жмені ягід. А […]...
- Герасим’юк Василь – Дидактичний етюд II Все-таки непросто зрубати високу і горду смереку. То тільки так здається, бо легко її обняти. То вже й тобі так здається, Але все це не […]...
- Мозолевський Борис – Залізобетонний полігон Хрущав граніт на щелепах дробарки. Спливав Печерськ у банях-цибухах. По зміні я виходив з кочегарки, І ранок в небо співом вибухав. І вже асфальтом до […]...
- “Ти знаєш, що ти – людина?..” – Василь Симоненко Ти знаєш, що ти – людина? Ти знаєш про це чи ні? Усмішка твоя – єдина, Мука твоя – єдина, Очі твої – одні. Більше […]...
- Василь Стус – Мумiя 1 Голова його заполонена спогадами. (Вiчне перемелювання однiєї iстини: гримаси пiдлостi, пiдлiсть пiдлостi, пiдлiсть пiдлостi пiдлостi). Хтиво показує старечим ротом : те, що було 1968 […]...
- Герасим’юк Василь – Якщо в дальньому зимовому лісі Якщо в дальньому зимовому лісі чути серед ночі тихий дівочий спів, значить, там є школа, в якій вчаться дівчата. Невже в тому лісі не стріляють […]...
- Герасим’юк Василь – Влітку, наприкінці 80-х Мабуть, сам небесний Ілько на своїй колісниці поскликав їх на храм, і вони поз’їжджались на свято Іллі у храмову неділю, блаженні, жебраки, каліки. Юродиві пішли […]...
- Герасим’юк Василь – Зронила шиття Зронила шиття і навіть не глянула долі. Про нитку найтоншу не знає найтонше єство. І чорна коса, як ворон на Марсовім полі, паде на шитво. […]...
- Герасим’юк Василь – Десять літ Ну, звісно, було товариство, Круті походеньки… Ну, звісно, отак і було: Загули – загуло. А їхні нічки молоденькі Й чічки солоденькі – Ну, звісно, банальна […]...
- Герасим’юк Василь – Все ж озирнувся ліс Все ж озирнувся ліс – я вже й не кличу – спинився і стоїть. І я заснув… Немовби хтось погладив по обличчю – отак я […]...
- Герасим’юк Василь – Тиша на острові нашому Тиша на острові нашому. Хоч і не затишно нам, правду свою не розкажемо навіть весняним вітрам. Острове, острове, острове… Латка в огромі стихій – прочерк […]...
- Герасим’юк Василь – Кроки на смерековім помості Орестові Новаківському Стережіться, щоб ви не погордували ні одним із малих сих, бо їх ангели у небі видять лице Отця мого, що на небі. (Мтв. […]...
- Марта Тарнавська – Пісня про Зальцбург Були голодні сорокові роки – нових надій післявоєнний час. В маленьке місто, з-поміж гір високих прийшла у гості молодість до нас. І загорілись мріями каштани, […]...
- Герасим’юк Василь – Не чую зойків і відлунь зловіщих Не чую зойків і відлунь зловіщих у лісі, що неначе пада ниць. Немовби вже лежить. Немов небіжчик, восковій. З верхів, як із полиць, Падуть крізь […]...
- Ще один протест – Василь Симоненко До двадцяти бунтуєму завзято, Шукаєм правди, кленемо брехню І віримо, що нашому огню Належить всяку нечисть спопеляти. Тоді ми все бажаємо змінити, В житті своє […]...
- Герасим’юк Василь – Пси Юрія Змієборця Ми закопувались доти, доки нас не спинили джерела. А потім прийшли дерева і стали над нами. А потім прийшли пси і вили над нами. А […]...
- Герасим’юк Василь – Монолог вар’ята Я від сьогодні служу водночас чортові й богу. Дайте дорогу, братчики, раз. Дайте дорогу. Я не боюсь ні погроз, ні образ. Тільки – потроху. Навіть […]...