Антонич Богдан-Ігор – Хати

Хати, немов гриби червоні,
ростуть під вітром буйновійним.
У черепицю дощ задзвонить.
Моє село, ти ще спокійне?

По давніх війнах, що минули,
в лісах багрових виють лиси.
Ще люди заграв не забули,
знов над селом комета висить.

В ріці дівчата сонце миють,
прийшли над воду вільхи рядом.
Тут орють від століть, тут сіють
і бунтарів карає влада.

12 квітня 1935



1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (5 votes, average: 3.00 out of 5)
Антонич Богдан-Ігор – Хати вірш.