Антонич Богдан-Ігор – Сірий гімн

Схожі вірші:

1. Антонич Богдан-Ігор – Похмурий гімн Похилі чола, похмурі очі, розпука гола, мов свердлом, точить. Тривожний голос шепоче стиха, та зір навколо шукає лиха. Тривожні очі: німим що буде? І серед […]...
2. Антонич Богдан-Ігор – Марнотратний гімн І зір розтратниця – зла ніч і день сліпучий розтратно твореним і нищеним багатством… Чергою явищ неповторних в світу кручі зростання й проминання сплетені суцільно. […]...
3. Антонич Богдан-Ігор – Малий гімн Стріла намірена до льоту, струна настроєна до гри. Червоні зорі, мов монети, в калитці вечора лягли. А серце? Серцю лиш п’яніти, тремтіти і кохать йому. […]...
4. Антонич Богдан-Ігор – Гімн життя Іди в ночі, мій друже, іди вночі на грунь і серце, що в утомі, ти приложи до хвої, по місяця чолі рукою пересунь, а може, […]...
5. Антонич Богдан-Ігор – Гімн перед світанням Похмурі дні, суворі дні, що гіркотою налили пісні, тривожними питаннями лягають на уста, вкривають обрії, мов непрозора мла густа, примарами карають нас у сні похмурі […]...
6. Антонич Богдан-Ігор – Посли ночі Причалив човен сонця в пристань – у вікно на дубі і кинув на прощання сім червоних весел. Стовпи струнких тополь підперли небо. Мовкнуть губи. Прийшли […]...
7. Антонич Богдан-Ігор – Четвертий кут Віра, надія, любов. – ч. 1 О, вічно тужать людські душі, час принесе поразку. Хай нам шепоче янгол в уші нову шовкову казку. Прилине срібний […]...
8. Антонич Богдан-Ігор – Чому? У ванні короп золотистий плюскоче, наче з піни панна, і в куряві рожевих іскор кружляє веретеном ванна. Мідниця ранку повна піни із мила сонця. Миють […]...
9. Антонич Богдан-Ігор – До нас! Каштани в ранок сивий, попелястий шуміли над твоїм вікном. Ти встав, щоб далі ткати, далі прясти турбот, пісень та мрій фантом. (Каштани наче прапори хвилясті). […]...
10. Антонич Богдан-Ігор – Молитва до зір Не срібло миршаве, не хміль, не лавр сумнівний і двозначний, не дотепів грайливих сіль, не успіх в грі на риск небачній, не уст золотомовних мед, […]...
11. Антонич Богдан-Ігор – Лещетарі На кичери, гори, ліси, мілкого срібла басейни – навпрошки, навскоки, навкоси, навпрямки, навперейми! Вітер гір, мов холодна вода, вимиє нам легені. Морозу сила молода висталить […]...
12. Антонич Богдан-Ігор – Зриви й крила Збірка “Привітання життя”(1931) Ожереди І шепотом по полі рознеслося: на обрій, мов на терези ваги, хтось в огрядні, пузаті клав стоги набрякле борошном, товсте колосся. […]...
13. Антонич Богдан-Ігор – До музи 1 Навіщо ти прийшла до мене й застукала в вікно? Навіщо серце б’є шалене, а думка з ним водно. Навіщо ти прийшла до мене, веселкою […]...
14. Антонич Богдан-Ігор – Привітання життя І день і вік однаково минають. Не задержать нам хвилі. Кожна мить знов родить другу мить, і перша в другій спить, обі у третій, та, […]...
15. Антонич Богдан-Ігор – Бронзові м’язи Збірка “Привітання життя” (1931) Пісня змагунів Сонце любимо та спорт, Наша пісня складена в мажорній гамі, перегонів любимо бурхливий гамір, просто й без хитання в […]...
16. Богдан Лепкий – Осінній, сірий день Осінній, сірий день. Над лісом крячуть круки І вітер у корчах дивними голосами За літом плаче. З зимна терпнуть руки, Сміх, радість і життя мадрують […]...
17. Антонич Богдан-Ігор – Вітражі і пейзажі Збірка “Привітання життя” (1931) Перший сніг Осінь переїхала по полі возом золотим. Понад кучугури кучерява мряка – срібний дим. Сонце з батогом проміння вогняний погонич. […]...
18. Антонич Богдан-Ігор – Мій цех В мойому цеху теслів і митців п’янливі таємниці, зваби і омани. Перо і пензель, тремтячи в руці, проколюють думок метелики весняні. Співна сокира й гостре […]...
19. Антонич Богдан-Ігор – Ніч Міх хмар із зорями, мов з житом, бере на плечі ніч і йде. У круглім місяця кориті замісить тісто золоте. Дівки п’яні, мов грім, проходять, […]...
20. Антонич Богдан-Ігор – “І” І вітер, що жене по руннім полі, і дощ, що жне руді хмар руна в млі, і злотий усміх зір на синім тлі, і долі […]...
21. Антонич Богдан-Ігор – Шум Шумить і шамотить шумка шума, шум прибирає, як весною повінь, і кожен лист на дубі шуму повен. Здіймає шлик із голови чумак. Шпарка шурнула шурубура […]...
22. Антонич Богдан-Ігор – До дна Я витесав поему з срібла, поема – мов ялиця. Весна спинилась і приблідла, мов з дива молодиця. Співай, сокиро, теслі безум, розтісуй пісню знову! Углиб, […]...
23. Антонич Богдан-Ігор – Міф Неначе в книгах праарійських підкова, човен і стріла. В діброві сяє срібне військо, шумлять санскритськії слова. Русяві й стрункочолі йдуть племена, і їхні друзі – […]...
24. Антонич Богдан-Ігор – Сад Біологічний вірш у двох відмінах 1 Тріпочуться слова, мов бджоли на дощі, вривається розмова, ледве розпочата, спалахують думки й ховаються мерщій, і погляд, мов метелик, […]...
25. Антонич Богдан-Ігор – Ніч в місті Ніч сідає на рогах вулиць і тулить сірі кудли в цемент стін а часу гін плутаючись в сітях дротів по цинках блях з даху на […]...
26. Антонич Богдан-Ігор – Amen Амінь Закінчений концерт, лиш відгомін – омана. Кінець усього – смерть, таємна і незнана. І радісне й сумне минає, мов примара. Вже Бог кладе мене, […]...
27. Антонич Богдан-Ігор – Дахи Оте село у вільхах і ліщині, де на дахах червона черепиця, загорнеш, наче в плахту, в небо синє та молодість загорнеш в таємницю. Калинову чи […]...
28. Антонич Богдан-Ігор – Корчма Про дівчат і про купців оповідає давня повість. Крилата чарка у руці, жага і трунок гусне в крові. Червінці дзвонять на столі, і місяць – […]...
29. Антонич Богдан-Ігор – Поворот Вернувся я, де вільхи й риби, де м’ята, іви, де квітчасті стіни; і знов цілую чорні скиби, припавши перед сонцем на коліна. Ой, похилилось надо […]...
30. Антонич Богдан-Ігор – Хати Хати, немов гриби червоні, ростуть під вітром буйновійним. У черепицю дощ задзвонить. Моє село, ти ще спокійне? По давніх війнах, що минули, в лісах багрових […]...
31. Антонич Богдан-Ігор – Тюльпани два Тюльпани два, мов ти зо мною, на двох краях життя пустелі даремне кличуть, лиш водою йдуть світла золоті тунелі. Червоне полум’я двох квітів крізь сіру […]...
32. Антонич Богдан-Ігор – Дно пейзажу Корови й дині. Білий янгол на лопуха зеленій плахті. Хто будить в серці тужну п’янкість і хто колише темний страх твій? Ще неоправданий, таємний, мов […]...
33. Антонич Богдан-Ігор – Світанок Сплигнула ніч з шумких дерев, втікаючи понад дахами. Замаяв голуб і дере крильми хмарин іржаві плями. Мов дзенькіт товчених склянок, ясна музика підпливає. Світанку куриться […]...
34. Антонич Богдан-Ігор – Сади Задзвеніли сади, задзвеніли піснями. Я такий молодий, повний юними днями. Одяглися сади в черешневеє плаття. Рвучий струмінь води, наче юне завзяття. Засміялись уста, засміялися очі. […]...
35. Антонич Богдан-Ігор – Ars Critica Мистецтво – що ж? Це надаремне в дно дня, дно дна сягати словом, в ядро ціляти світла темне. Ні, не чорнила – треба крові! Хай […]...
36. Антонич Богдан-Ігор – Змія Змія рослинна й кущувата, змія покручена й слизька, мов мокра палиця картата, співає хлопцеві в руках. Змія, мов рожа, гребеняста росте з-під каменя кущем. Слова […]...
37. Антонич Богдан-Ігор – Зельман Закрутився світ безкраїй, зелень на землі й на небі. Ой, дівчатам заплітають у волосся сонця гребінь. День зелений, день хрещатий, герці радісних лошат. В пісні […]...
38. Антонич Богдан-Ігор – Тернина Немов метелик полум’яний, на кущ тернини сонце сіло. У твої очі синьо-тьмяні дивлюсь натхненно і несміло. Коли нас ніч розділить сонних, серця заб’ються в нас […]...
39. Антонич Богдан-Ігор – Гірка ніч Заснули люди в чорнім місті, під ковдрами леліють сни. Твоєї мрії не помістить цей світ безкраїй та тісний. Замовкли голоси охриплі, і спокій крила розпина, […]...
40. Антонич Богдан-Ігор – До холодних зір Накрита неба бурим дахом, мов бронза, ніч тьмяніє й стигне. Як вбиті в ніч горючі цвяхи, холонуть зорі в сині криги. Насуплений, їдкий, запеклий заслониш […]...