Антонич Богдан-Ігор – Чому?

У ванні короп золотистий
плюскоче, наче з піни панна,
і в куряві рожевих іскор
кружляє веретеном ванна.

Мідниця ранку повна піни
із мила сонця. Миють хмари.
На сім ключів замкнулись сіни,
де ти в блакитному пожарі.

У ванні короп плеще з дива,
побачивши тебе – сон ясний.

Але чому ти нещаслива,
чому очей фіалки гаснуть?



Антонич Богдан-Ігор – Чому? вірш.