Червоно-вишневі зорі віщують погожий схід,
Ти, може, мене й забула: не бачила стільки літ.
Немало ми воювали, стоптали чобіт рудих,
І якщо згадати мертвих, то я зажурюсь по них.
І якщо живих згадати,- нехай заніміє плач,
Бо друзі ідуть полками, і я серед них – сурмач!
Сурмлю, що зелену землю закриєм грудьми від бід.
Що красно-вишневі зорі віщують веселий схід!
1943
(1 votes, average: 5,00 out of 5)Схожі вірші:
- Андрій Малишко – Україно моя 1 Запалали огні за долиною синього неба, Самольоти гудуть, бо на захід фронти і фронти. Україно моя, мені в світі нічого не треба, Тільки б […]...
- Микола Вінграновський – ОдійдЕ, і вишневі сади одійдУть Одійде, і вишневі сади одійдуть, Одійде, і моя біля тебе пора одійде, Не одійде, не знаю, але не одійде, Оте люблене раз на плечі, на […]...
- Пісня про рушник – Андрій Малишко Рідна мати моя, ти ночей не доспала, Ти водила мене у поля край села, І в дорогу далеку ти мене на зорі проводжала, І рушник […]...
- Андрій Малишко – Ми підем, де трави похилі Ми підем, де трави похилі, Де зорі в ясній далині, І карії очі, і рученьки білі Ночами насняться мені. За річкою, за голубою Дві чайки […]...
- Андрій Малишко – Стежина Чому живе, і сам не знаю, В моєму серці стільки літ Ота стежина в нашім краї Одним одна коло воріт. Де ти, моя стежино, Де […]...
- Андрій Малишко – Моєму батькові Усе пам’ятаю, ніщо не забуто, Дитинство моє вітряною порою, Німецькі снаряди вигукують люто, Зима завива за крутою горою. Обтесаний півник на новій ворітні, В дворі, […]...
- Андрій Малишко – Цвітуть осінні тихі небеса Цвітуть осінні тихі небеса, Де ти стоїш блакитна, мов роса. В очах засмуток темний, мов ожина, – Моя кохана, мріялось, дружина. Як сон далекий, видиво […]...
- Семенко Михайль – Зорі реклам Кохання не любить щирості – Кохання любить гру. В нім – безліч мук і крихта милості, А зрештою від нього я умру. Хто казав, що […]...
- Леся Українка – “Дивлюсь я на яснії зорі…” Дивлюсь я на яснії зорі, Смутні мої думи, смутні. Сміються байдужії зорі Холодним промінням мені. Ви, зорі, байдужії зорі! Колись ви інакші були, В той […]...
- Леся Українка – “Ви щасливі, пречистії зорі…” Ви щасливі, пречистії зорі, ваші промені – ваша розмова; якби я ваші промені мала, я б ніколи не мовила слова. Ви щасливі, високії зорі, все […]...
- Леся Українка – “Часто кажуть: “ясні зорі…” Часто кажуть: “ясні зорі, То найкраще в цілім світі”. Чи гадає хто при тому, Що за світом є ще кращі? Уночі у сонних мріях Летимо […]...
- Дмитро Загул – Сурмач Не крик архангельської сурми (Не вірю я в небесний суд), А тут ідуть народи бурні, Червоні маєва несуть. Хіба ж не це жертовна барва? В […]...
- Леся Українка – “Угорі так яро сяють зорі…” Угорі так яро сяють зорі, Ні одна не криється за хмари, наче світлом хочуть напоїти небо й море, землю й світ надземний, але небо темне, […]...
- Борис Грінченко – Сяють зорі Вже в далині високій сяють зорі, Густий туман над озером повис, І спить земля, і води сплять прозорі, І тихо спить густий зелений ліс. Десь […]...
- Леся Українка – “Зорі, очі весняної ночі!” Зорі, очі весняної ночі! Зорі, темряви погляди ясні! То лагідні, як очі дівочі, То палкії, мов світла прекрасні. Одна зірка палає, мов пломінь, Білі хмари […]...
- Антонич Богдан-Ігор – До істот з зеленої зорі Закони “біосу” однакові для всіх: народження, страждання, смерть. Що лишиться по мені: попіл слів моїх, що лишиться по нас: з кісток трава зросте. Лисиці, леви, […]...
- Леся Українка – “Ой не зникли золотії терни…” Ой не зникли золотії терни, тільки почорніли, Ой не всохли кривавії квіти, тільки помарніли. Зійди, сонце, під моє віконце та й засвіти ясно, Позолоти мої […]...
- Павло Мовчан – Кульова блискавка Німий сурмач на постаменті відпровіщав нову добу, отвердли звивини цементні, і він мелодію забув. Хоч притискав до губ щосили свою облуплену сурму, та тільки бульбашки […]...
- Ліна Костенко – Полтавський полк виходить на зорі Розділ II Багряне сонце. Дужка золотава стоїть над чорним каптуром гори. На п’ять воріт зачинена Полтава ховає очі в тихі явори. Спадає вечір сторожко, помалу, […]...
- Микола Вінграновський – Я думаю, як і чиню Я думаю, як і чиню, Але скажи, хіба це горе, Якщо це горе неогорне В своїй сльозі я розчиню? Мій труд – не горе, не […]...
- Микола Руденко – Небо, страждаючи, зорі народить Небо, страждаючи, зорі народить, Муками струсів наповниться Вічність. Мудре страждання облагородить Наших незрілих думок пересічність. Райдуга, мов терези всесвітні, На тарілках неземної роботи Білі сади […]...
- Микола Руденко – Читачам поезії Не шукайте родзинок, читаючи вірші.- Так лиш діти примхливі розжовують здобу. Члени вашого тіла не кращі й не гірші – Просто разом вони творять вашу […]...
- Дмитро Загул – Настрій Друзі мої! Вороги мої! Люде! Яка прекрасна вільна земля! Хай вічно благословенним буде її ім’я! Скільки радощів! Скільки втіхи в кожній дрібниці малій! В низеньких […]...
- Дмитро Загул – Молодим співцям Сонячні панелі, ранки золоті, – Що ж ви невеселі, друзі молоді? Звідки в вас ті жалі? Звідки той мотив? Вам одкриті далі неймовірних див. Ні […]...
- Марія Павліковска-Ясножевска – Падучі зорі (в перекладі Марти Тарнавської) Maria Pawlikowska-Jasnorzewska Gwiazdy spadaj? ce (Z twoich ramion widz? niebo dr??ce rozkosz?…) З рамен твоїх я бачу розкіш тремтячого неба… Впала зірка. І друга, і […]...
- Микола Руденко – Якщо твої товариші Якщо твої товариші Не ділять дум твоїх віднині, – Не дай торкнутися душі Рукам, що зраджують святині. Хай твердить той, хто втрати в зір, Що […]...
- Іван Франко – “Відцуралися люди мене!..” Відцуралися люди мене! Сей та той надійде і мине! Тільки боязно скоса зирне… Чи бояться ті люди мене? Я блукаю, мов звір серед гір, Серед […]...
- Леся Українка – “Минаю я, було, долини й горн…” Минаю я, було, долини, й гори, і моря гучного непевнії простори, чужі краї обступлять навкруги, Захопить ніч; на горах чорні тіні, на морі хвилі, тумани […]...
- Ольжич Олег – Візія Вітри од краю до краю, Од рана до рана дмуть. Дерева, дахи зривають, Пісок і тріски несуть. На подвір’ях клунки, попони. – І не в […]...
- Микола Руденко – Коли відлунює твій кожен крок Коли відлунює твій кожен крок І щось таємне мариться деревам, Ти чув сріблистий передзвін зірок В морозну ніч у небі кришталевім? Нехай ти сам ідеш, […]...
- Максим Рильський – Хай сніг іде холодний та лапатий Хай сніг іде холодний та лапатий, Засипе поле і на гай спаде, Нехай стежки закидає круг хати І білу тишу в хату приведе! Шумлять кругом […]...
- Микола Хвильовий – Що нам морок! Там, де вітер Лепетень По підметах спорохнялих, Коливались Златовіти – Йшов новітній день! Гей! Сідаймо всі на релі – Гайдабурити гайда!.. Морок, смуток? Я веселий […]...
- Дмитро Загул – Згадка (Хто косить під осінь отави) Хто косить під осінь отави, Осінні трави без роси, Той не жалкує минулої слави Ні полинялої краси. Не слухай, що хочуть ворожки! Не квиль на […]...
- Микола Руденко – Ангел Чоловіки у зеківських бушлатах В вечірнє небо дивляться гуртом: Під місяцем, посеред хмар кошлатих, Кільце з’явилось. Корабель-фантом. Брати по розуму. Літаюча тарілка. Чи, може, Божий […]...
- Руданський Степан – Воли Їде москаль серед літа Нашими волами. “Гей, валы, – кричить веселий, – Чтоб бог ездил вами”. Їде москаль серед зими Нашими волами. “Гей, валы, – […]...
- Микола Вінграновський – Сільська поема На сірому крилі, на скіфській сірій ночі, Де все жага, і доля, і мана, – Лілова тінь весни, грози вишневі очі, І ти, моя любове, […]...
- Леся Українка – “Чи пам’ятаєте, коли я говорила…” Чи пам’ятаєте, коли я говорила Замовкли молитви, озвались гучні дзвони І рушила серед юрби труна; Мені в душі озвались інші тони, І думка раптом стала […]...
- Вірш Миколи Руденка – Що ж далі? Що ж далі? Задубіння жил, Подагра, пам’яті судома. Від того, чим ти досі жив, Тобі лишилась тільки втома. Навчись дивитися на світ, Мов він тобі […]...
- Кацай Олексій – Втеча Світло розбилось на скалки і в кришталевому смерку безладдя ледве в очах палахкоче смуток вечірнім багаттям варево чорних сузір’їв ллє порожнеча венова на керамічні обличчя […]...
- Вірш Миколи Руденка – Ще раз про свободу Як соромно мені за себе – За ті змарновані роки, Коли вважав: земля і небо Гульвісам служать залюбки. Мене не мучило сумління Ні наяву, ні […]...