Семенко Михайль – Дурненький зайчик

Все село в білій куряві, куряві сніговій.
Хто вийти погулять наважиться?
У вікно гляну – мете, лютує буровій,
Білий сад скаржиться.

Скаржиться і скрипить білий сад.
Мерзне біля пня дурненький зайчик.
Ой, як зимно, зимно поміж хат!
В сінях жалібно собака скавче.

Скавучить, скавучить, хвостом замеле,
На груди кинеться, як вийдеш у сіни.
Не віриться, що село завмерло.
Весело ждати зміни.



1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (4 votes, average: 4.25 out of 5)
Семенко Михайль – Дурненький зайчик вірш.