Заквітчали дівчатоньки стрільцеві могилу,
Замість мали заквітчати стрілецькую милу.
Невисокий хрест берези заплели віночком,
Замість мали заплітати косу барвіночком.
Ще й пісочком висипали стежечку довкола,
Замість мали простелити рушник до престолу.
Похилились дві тополі наліво й направо,
А у вітах шумить вітер про стрілецьку славу.
(1 votes, average: 5,00 out of 5)
Схожі вірші:
- Роман Купчинський – Накрила нічка, та й тихесенька Накрила нічка, та й тихесенька, Земленьку кругом. Лиш вітер мряки жене злегенька Над розіспаним лугом. І до любови накликають Чарівниченька-солов’ї. а місяць срібний розтягає Чарівну […]...
- Роман Купчинський – Лісова пісня Чи знаєш ти найкращу в світі пісню, Як ліс шумить і грає темний бір? Чи знаєш ти цю тишу благовісну, Як ліс мовчить і молиться […]...
- Роман Купчинський – Ми йдемо в бій Стрілецька пісня Ми йдемо в бій, ми йдемо в бій По згарищах руїни, За рідний край, за нарід свій, За волю України! Ми йдемо в […]...
- Роман Купчинський – Гей, мандрують пластуни Мандрівна пісня Гей, мандрують пластуни Через гори-долини – Гей, доріженька закурилася… Перед ними рідний край Розгорнувся, як Дунай – Гей, доріженька закурилася… Хоруговки лопотять, А […]...
- Роман Купчинський – Боже Великий Стрілецька і пластова молитва Боже Великий, Творче всесвіту, На нашу землю поглянь! Ми були вірні Твому завіту, Вислухай нині наших благань. Люд у кайданах, край […]...
- Роман Купчинський – Не сміє бути в нас страху Не сміє бути в нас страху і жадної тривоги. – Чому? Бо ми є лицарі грізні Залізної Остроги! Кладочка, кладочка узесенькая. Дівчино, рибчино молоденькая. До […]...
- Роман Купчинський – Зашуміли верби при потоці Пластова мандрівна пісня, створена 1947 року Зашуміли верби при потоці, Гей, гей, долинами. Збирайтеся ви, хлопці-молодці, Гей, гей, з пластунами! Збирайтеся ви, хлопці-молодці, Гей, гей, […]...
- Роман Купчинський – Зажурились галичанки через тую зміну Зажурились галичанки через тую зміну, Що відходять усусуси та й на Україну. Хто ж нас поцілує в уста малинові Карі оченята, чорненькії брові, Хто ж […]...
- Антонич Богдан-Ігор – До весни Весно – слов’янко синьоока, тобі мої пісні складаю! Вода шумить у сто потоках, що з дна сріблистим мохом сяють. Направо льон і льон наліво, дібровою […]...
- Роман Купчинський – Ой зацвіла черемха, зацвіла Ой зацвіла черемха, зацвіла Ярим цвітом. Там прощався та й стрілець січовий З білим світом. Там прощався та й стрілець січовий З Квітоньками, Що немає […]...
- Руданський Степан – Студент В славнім місті Петербурзі, Недалеко від Неви, Із болота виглядає Хата бідної вдови. Стара хата зо вдовою Разом вік свій віджила, Почорніла, похилилась І в […]...
- Іван Драч – Робота і дозвілля Одна кімната – наліво, Друга кімната – направо, Моя кімната – посередині. В одній кімнаті Робота День і ніч вистукує на машинці. В другій кімнаті […]...
- Пісня про рушник – Андрій Малишко Рідна мати моя, ти ночей не доспала, Ти водила мене у поля край села, І в дорогу далеку ти мене на зорі проводжала, І рушник […]...
- Вірш Павла Тичини – Вітер з України Нікого так я не люблю, як вітра вітровіння. Чортів вітер! Проклятий вітер! Він замахнеться раз – рев! свист! кружіння! і вже в гаю торішній лист […]...
- Антонич Богдан-Ігор – Пісня мандрівника Шумить у серці вітер, кров огонь бурлить. О, допекла вже бруків, мурів, цегли гидь! На берег моря туга, в край землі жене, де океан манить […]...
- Вірш Тараса Шевченка – Ой по горі роман цвіте ФЕДОРУ ІВАНОВИЧУ ЧЕРНЕНКУ На пам’ять 22 сентября 1859 року Ой по горі роман цвіте, Долиною козак іде Та у журби питається: “Де та доля пишається? […]...
- Вірш Тараса Шевченка – Коло гаю к чистім полі Коло гаю к чистім полі, На самій могилі, Дві тополі високії Одна одну хилить. І без вітру гойдаються, Мов борються в полі. Ото сестри-чарівниці – […]...
- Дмитро Загул – “Гей! Та доки сумувати…” Гей! Та доки сумувати? Доки сліз потоком лить? Геть же, смутку, з мої хати! Я веселим хочу жить! Я для пісні струни строю На новий, […]...
- Марта Тарнавська – Вітер Вітер, солоний вітер, що хмарить обрій, вітер, що пахне літом, п’янкий і добрий, Вітер, що бризки піни несе в обличчя, вітер, що з далечіні до […]...
- Степан Руданський – Три питання Р а б и н: “Чого півень, як співає, Очі закриває?” М о ш к о: “Того, девне, що напам’ять Свою пісню знає”. Р а […]...
- Микола Вінграновський – Даленіє вечір в бабиному літі Даленіє вечір в бабиному літі, І поміж тополі з поля до села Гусеня хмарини плутається в житі, Малинові пера губить із крила. Губить воно, губить, […]...
- Семенко Михайль – Вітер Вітер обскрібує спини гір. Вітер забиває віддих. Вітер нас, зблідлих, Оскелює – хижий звір. Вітер осклянив будинки. Вітер серце проймив. Вітер станув навшпиньки І нас […]...
- Семенко Михайль – Фантазоцирк Я околений жмутом моїх відчувань. Але я їй скажу, що вони всі – довкола неї. Захід над бухтою. Які засліплюючі киреї – Глянь! Електрика довкола […]...
- Леся Українка – Епілог (З подорожньої книжки) Хто не жив посеред бурі, той ціни не знає силі, той не знає, як людині боротьба і праця милі. Хто не жив посеред бурі, не […]...
- Вірш Тараса Шевченка – Утоптала стежечку Утоптала стежечку Через яр. Через гору, серденько, На базар. Продавала бублики Козакам, Вторговала, серденько, П’ятака. Я два шаги, два шаги Пропила, За копійку дудника Найняла. […]...
- Максим Рильський – Цвітуть бузки, садок біліє Цвітуть бузки, садок біліє І тихо ронить пелюстки, Напівзабуте знову мріє, Як помах милої руки. У небі вітер кучерявий Колише теплую блакить, І на землі […]...
- Антонич Богдан-Ігор – Перша глава Біблії Коли співав ще камінь, мали крила змії і Єва одягалась в черемхове листя, тоді буйніший і хмільніший вітер віяв і море сяяло під зорями сріблисто. […]...
- Олександр Олесь – В роковини Шевченка Одно питання мимоволі Весь час в думках моїх встає: Чому не вгледів він сонця волі, Чому тепер він не жиє? Якими дужими громами Пророчий голос […]...
- Леся Українка – Ave regina! Безжалісна музо, куди ти мене завела? Навіщо ти очі мені осліпила згубливим промінням своїм? Навіщо ти серце моє одурила, привабила маревом щастя? Навіщо ти вирвала […]...
- Герасим’юк Василь – Кому сьогодні не до первородства Кому сьогодні не до первородства, не де свідоцтва роду на землі? Як не крути, збуваються пророцтва: й погублені, й голублені, і злі. Батожить час! Рубцями […]...
- Микола Вінграновський – Дитиноньку мені носить Дитиноньку мені носить, Тихо плаче в ночі. Білий ранок рушник носить, Витирає очі. Витирає і не каже, Що сказати має. Де присяде, де приляже, Очі […]...
- Микола Луків – Не вимовлю ні слова Не вимовлю ні слова. Помовчу. А дощ іде. А вітер хилить клени. На серці так бентежно – до плачу. Присядь, кохана, ближче біля мене. Отак. […]...
- Максим Рильський – Людськість П. Тичині Червонобоким яблуком округлим Скотився день, доспілий і тяжкий, І ніч повільним помахом руки Широкі тіні чорним пише вуглем. Солодко стрілою пізній цвіт, Скрадаючися, […]...
- Вірш Василя Симоненка – Ошукана могила Отут, де сумно опустили віти Стрункі тополі на твердий обліг, В пропахле димом сорок третє літо Він за неправду у бою поліг. Його селянки в […]...
- Антонич Богдан-Ігор – Шум Шумить і шамотить шумка шума, шум прибирає, як весною повінь, і кожен лист на дубі шуму повен. Здіймає шлик із голови чумак. Шпарка шурнула шурубура […]...
- Василь Стус – Шевченко. Дорога до Орська І закривавились твої сліди по сніжних кучугурах. Скільки ока – все далина: порожня і глибока. А ти – іди. А ти – іди. А – […]...
- Вірш Ліни Костенко – За чорно-синьою горою За чорно-синьою горою, на схилку радісного дня, Малює хмари пурпурові якесь веселе чортеня. Зеленим пензликом тополі – кривенькі кігтики в крові. Пасуться коні нетипові у […]...
- Герасим’юк Василь – Вона не знає: живий він чи ні! Вона не знає: живий він чи ні! Одного разу вже таке було, але в сорок сьомому прийшов лист, і тоді вона дізналася, де він і […]...
- Марта Тарнавська – Ти не знаєш Так до болю, до болю тужно, так безмежно, жагуче жаль, хоч і небо ясне-головокружне, і хоч дзвенить-співає зелена даль. Бо не знаєш ти, що саме […]...
- Микола Вінграновський – Прадід Заколисує вітер ліс, Його душу наповнює снами. А над нами – Чумацький Віз, Без волів і коліс над нами. У тім Возі мій прадід спить: […]...