Олександр Олесь – В роковини Шевченка

Одно питання мимоволі Весь час в думках моїх встає: Чому не вгледів він сонця волі, Чому тепер він не жиє?

Якими дужими громами Пророчий голос би гримів, Якими буйними річками Котивсь, шумів би його спів!?

Які б вінки він сплів героям І як уславив би їх чин?! Він грав би в сурму перед боєм, Боровся б сам серед руїн.

А як оплакав би могили, Яких би квітів насадив!.. Калина б віти похилила, І в вітах вітер гомонів.

Якими лютими бичами Карав би нас, що кволі ми, Що розійшлись ми манівцями На крок єдиний до мети.

Як в душу б він заглянув кожну, Як кожний біль би наш відчув. Він влив би міць непереможну, Серця б він вірою натхнув!

І де б він був? Чи на засланні, Серед неораних степів, Чи разом з нами на вигнанні – Ділив би сльози і терпів.

Він тут би був! Орел крилатий Не зміг би стерпіти ярма, І як би там він міг співати, Коли вітчизна вся німа!!



1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (1 votes, average: 5,00 out of 5)
Олександр Олесь – В роковини Шевченка вірш.