Лунко асфальт лопоче,
Мов дощ об зелений лист.
Зненацька, як ласка дівоча,
Крізь вітру блакитний свист.
Ранок в дорозі догонить,
Сміється і плаче: стань,
Скидай фронтові погони,
Свідки твоїх скитань!
Спинися, живий і щасливий,
Спинися на повнім скаку.
Не раз біля теплої гриви
Ти ж мріяв про мить таку!
Коня, що парує в милі,
Звільни від тугих попруг,
Пусти у зелені хвилі,
Пусти на зелений луг!
З копит у холодних травах
Пилюку хай змиє роса.
Дивися, гаснуть заграви,
Дивися, блакить воскреса!
Дивися, як світ оживає
На наших очах отут,
Як кожне стебло посилає
Зелений тобі салют.
В мерзлій землі задубілій
Був ти зігріваний ким?
Цим ранком травнево-білим,
Який уявлявсь таким.
Саме таким, як нині,
Єдиним у тисячі літ,
Коли ув одній хвилині
Втілився цілий світ.
Коли, перерита металом,
Земля у безлічі ран
Ожила, підвелась, заграла,
Ніби живий орган.
1945
Схожі вірші:
- Вірш Олександра Олеся – “О слово рідне! Орле скутий!..” О слово рідне! Орле скутий! Чужинцям кинуте на сміх! Співочий грім батьків моїх, Дітьми безпам’ятно забутий. О слово рідне! Шум дерев! Музика зір блакитнооких, Шовковий […]...
- Микола Вінграновський – До себе Не дивись у сніги на дорогу оту, Не дивися на заячий слід у сльоту, Не дивись на крило, не дивись на стебло, Не дивися на […]...
- Леонід Кисельов – Тільки двічі живемо Тільки двічі живемо. Раз – у світі білім-білім. Тож сумуємо і квилим, Як до іншого йдемо. А тоді ще в другий раз, В світі чорнім […]...
- Марта Тарнавська – Перше травня Радіоактивна хмара над Києвом, а на Хрещатику – парад. Твоє свято, робочий люде, – радій, гуляй! Гордо звучить: людина! І влада ж – рад. Радіоактивна […]...
- Павло Мовчан – Іменники (поема) Маркіянові Шашкевичу В с т у п Чому два словники – небесний і земний – пронизують мене, як дві тугі струни, в мені бринять напружено […]...
- Антонич Богдан-Ігор – Поема про вітрини Скляні очі кам’яниць, над ними чола балконів, рійний, стрійний танець світла красок, тонів. О місто, місто, місто – гігантний заліза та бетону тин. О місто, […]...
- Леся Українка – Дочка Ієфая Пусти мене, мій батеньку, на гори, Де ряст весняний золотом жаріє, Де вітер цвіт в мигдалів обсипає, – Хай він мене дощем рожевим скропить, Оплаче […]...
- Поема Миколи Руденка – Рогніда і Володимир 1 Буває, нами володіє Не хід планет, а звук легкий. Завваж: якби не ця подія, Світ був би зовсім не такий. Кого історія впечата В […]...
- Павло Мовчан – Ідоли (поема) 1. Був ріг наповнений вином, І триголовий ідол п’яний Поставив ногу дерев’яну На довгий промінь, що мечем Лежав рішуче між речей. А день котився валуном, […]...
- Бажан Микола – Політ крізь бурю (поема) Пружнаста віхола – прудка підпора крилам. Боріння. Зрив. Упертий рев стрибка. Як нудно пахне тулуб літака розпеченим металом і мастилом! Як ухають, працюючи навзаводи, мотори! […]...
- Дмитро Загул – “Як тільки на арфі плачевній…” Як тільки на арфі плачевній Замовкне останній мій спів, В глибокій скарбниці душевній Багато ще лишиться слів. Слова ті намистом коштовним Осядуть, мов перли, на […]...
- Леся Українка – “Чи тільки ж блискавицями літати…” Чи тільки ж блискавицями літати словам отим, що з туги народились? Чому ж би їм не злинути угору, мов жайворонка спів, дзвіночком срібним? Чом не […]...
- Вірш Олександра Олеся – “Схилив я голову і йду поволі…” Схилив я голову і йду поволі Дрімучим лісом в самоті. Навколо осінь. Надо мною Кружляють квіти золоті. Безмірна тиша. Спів веселий Давно-давно помалу стих, Як […]...
- Микола Руденко – Як тільки наповниться серце журбою Як тільки наповниться серце журбою І ляжуть на душу погрозливі тіні – Я знов уявлю, що стою під вербою В селі на моїй Україні. Так […]...
- Павло Мовчан – Потоп (Поема) 1. Так, я тут був. І ви були тут всі до того ще, як піднялися води. Це в душах наших той потоп осів, після якого […]...
- Вірш Олександра Олеся – “Яка краса: відродження країни!..” Яка краса: відродження країни! Ще рік, ще день назад тут чувся плач рабів, Мовчали десь святі під попелом руїни, І журно дзвін старий по мертвому […]...
- Павло Мовчан – Мури (поема) 1. Цей янгол протятий з крижиною в боці свій біль вимива в золотому потоці, і шпиль, що завершував царське стремління, поглиблював янгольську муку й боління. […]...
- Поема Сосюри Володимира – Мазепа ПРОЛОГ О, як люблю я рідний край І в щастя мить і у негоду! Дунай, Дунаю мій, Дунай, Ти у піснях мого народу. Я бачу […]...
- Микола Руденко – Тому вже, мабуть, років п’ятдесят Тому вже, мабуть, років п’ятдесят. А я ще й досі бачу так яскраво: Моє село, старий вишневий сад І вечорів підсинені заграви. Усі в роботі […]...
- Павло Мовчан – Небо Кибальчича (поема) 1. По дорозі до Петропавловської фортеці Цей янгол двокрилий на палі фортеці кружляє за вітром, ніяк не зірветься, а шпиль, що завершував царське стремління, поглиблює […]...
- Вірш Олександра Олеся – “О принесіть як не надію…” О принесіть як не надію, То крихту рідної землі: Я притулю до уст її І так застигну, так зомлію… Хоч кухоль з рідною водою!.. Я […]...
- Павло Мовчан – Начерки до портрета Івана Франка (поема) Дмитру Павличку 1. Прихильний до тиші золочений явір про полудень літній йому звістував, та хмара зависла, червона краями, хотіла, щоб швидше він в слові постав. […]...
- Поема Леоніда Мосендза – Волинський рік ЗАСПІВ І Геть весни, осені, літа i зими! Не знати скільки ще прибуде вас! Moї шляхи змінялися нераз, але де знайдуть відпочинок рими, де спиниться […]...
- Вірш Лесі Українки – Одержима (Драматична поема) I Берег понад озером Гадаринським*. Далеко на горизонті ледве мріють човни коло берега і чорніє люд, що хмарою заліг далекий берег. Міріам, “одержима духом”, в […]...
- Павло Мовчан – Відчай (поема) Першу сторінку рукопису 1972 року було загублено у видавництві. З пам’яті автор відновити не може. 1. …чи в гронах наливних, чи в пензлях перепалених (щоб […]...
- Вірш Олександра Олеся – “Коли я вмер – забув, не знаю…” Коли я вмер – забув, не знаю… Я в чорній прірві забуття… О краю мій, коханий краю, Коли ж це стратив я життя?! І скільки […]...
- Вірш Олександра Олеся – “Хто в час пожежі край свій кине…” Хто в час пожежі край свій кине І, як боюн, в чужий втече, Того весь вік огонь пече І проклін рідної країни. Не знайде той […]...
- Антонич Богдан-Ігор – Зелена віра Зелений бог рослин і звірів учить мене п’янкої віри, релігії ночей весінніх, коли прапервні у кипінні, у вічній зміні все незмінні. (Релігії ночей кипучих, коли […]...
- Вірш Олександра Олеся – “В Вас стільки сонця золотого…” В Вас стільки сонця золотого, Блакиті чистої, тепла, – Неначе з краю чарівного Вас хвиля моря принесла. І як Ви можете тут жити, Серед безлюдних […]...
- Павло Мовчан – “На пагорби, на вечір, на вітри…” На пагорби, на вечір, на вітри зір посила свій подив і відвертість: далеко – жить, далеко – йти з гори і небо на плечах нести […]...
- Вірш Олександра Олеся – “Гроза пройшла… зітхнули трави…” Гроза пройшла… зітхнули трави, Квітки голівки підняли, І сонце, тепле і ласкаве, Спинило погляд на землі. Здаля розвіялись тумани, Знов ясно, пахощі, тепло… Спинилась кров, […]...
- Микола Хвильовий – Поема моєї сестри Весняні квартали. Ріг. Моя сестра повія… Вечоріє. – Беріть мене всі – для вас фльондра1 я. В ліхтарях червоних відблиски крові – це юнача кров […]...
- Вірш Олександра Олеся – Чари ночі Сміються, плачуть солов’ї І б’ють піснями в груди: “Цілуй, цілуй, цілуй її, – Знов молодість не буде! Ти не дивись, що буде там, Чи забуття, […]...
- Вірш Олександра Олеся – Безсмертники Вони давно вже втратили життя, В них згасло все, що тільки малось, Умерли всі і думи, і чуття, І тільки форма їх такою же зосталась… […]...
- Вірш Олександра Олеся – “Ти знов прийшла, щоб всі чуття холодні…” Ти знов прийшла, щоб всі чуття холодні Вогнем страждання запалить, Ти знов прийшла, щоб всі страшні безодні Душі моєї розбудить… Ти знов прийшла, щоб кинуть […]...
- Вірш Олександра Олеся – “Як жити хочеться!..” Як жити хочеться! Несказанно, безмірно… Не надивився я ні на зелену землю, Ні на далекі сині небеса. Я не наслухався ні шуму рік широких, Ні […]...
- Поема Миколи Руденка – Пекельний гість 1 Я споглядав ту далину, Що на застиглі хвилі схожа, – Мов їх, ці хвилі, в мить одну Спинила примха зловорожа Чи навпаки – десниця […]...
- Леся Українка – Якутська поема Се ви питаєте за тих, що тут застрелились на варті? Та добре, розкажу про них, хоч то вони й не дуже варті: були якути-дикуни, і […]...
- Олесь Гончар – Вечір на Балатоні Чую, білі пісні лебедині Над озерами пізніми гаснуть. Як лілея для пісків пустині, Ти для мене занадто прекрасна. І лякаєш, і вабиш мене ти, Як […]...
- Антонич Богдан-Ігор – Зельман Закрутився світ безкраїй, зелень на землі й на небі. Ой, дівчатам заплітають у волосся сонця гребінь. День зелений, день хрещатий, герці радісних лошат. В пісні […]...