Олекси Стефановича – Сон Перуна

Зростає грім Дніпрових струн,
Замурували хмари обрій…
Як ніч, нахмурився Перун, –
Його обурив сон недобрий,

Таке ввижалося йому:
Чужий, нахабний хтось приходив
І насміхався: “3атамуй,
коли ти бог, Дніпрові води…”

І котить гнів стара душа,
Кремінно витесана з дуба:
У хмарах – темрява й пожар,
У хмарах – рокоти і труби.

Реве та стогне Дніпр у млі,
Земля здригається, як в трясцях…
І шепчуть злякано в селі:
“О, він ніколи їм не дасться…”

Прага, 1924



1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (5 votes, average: 5.00 out of 5)
Олекси Стефановича – Сон Перуна вірш.