Микола Вінграновський – По хвилях бачу

Схожі вірші:

1. Микола Вінграновський – Моя осінь Шепоче дощ про тебе у траві, Ріку читає сірими очима. Ідуть з роботи землі степові, Лежить гора з сосною за плечима. Сухе намокло небо і […]...
2. Микола Вінграновський – До порога моєї землі До порога моєї землі Поспішай, моя доле строга. Коле осінь золоторога Теплі лапи сумних журавлів. В зачарованій млі на ріллі Розверсталася сива дорога… До порога […]...
3. Микола Вінграновський – Ти звідки йдеш? Ти звідки йдеш? Ти мова, чи ти хто? На жовтий лист Ще трішечки безлистя… 1975...
4. Микола Вінграновський – Між очеретом Між очеретом зорі під Десною. Я обнімаю слово. Відлітає До тисячі іще маленька тиш. 1975...
5. Микола Вінграновський – Погасло на ніч світло Погасло на ніч світло, лиш Десна Вустами темними Свій берег п’є і хоче. 1975...
6. Микола Вінграновський – До Золотих воріт До Золотих воріт ти ходиш. Не ходи – Там з неба дощ. В горосі твоє плаття. 1975...
7. Микола Вінграновський – На вухо літу коник сюркотить На вухо літу коник сюркотить: Небесні в тебе очі, схаменися! 1975...
8. Микола Вінграновський – На синю синь води лягла від хмари тінь На синю синь води лягла від хмари тінь, Посумувала хмара за собою. До вечора іде, холонучи, теплінь І тулиться до каменя щокою. Складались два крила, […]...
9. Микола Вінграновський – У хаті холодно У хаті холодно. Твоїх духів лиш запах. Серед подвір’я на сухій акації Одружується шпак. 1975...
10. Дмитро Загул – ІV. “Очі заплющу і бачу…” Очі заплющу – і бачу: Летить чорнокрилий птах, Що хоче кров гарячу Точити по степах. Уха затичу – і чую: – Волі доволі! Я йду! […]...
11. Микола Вінграновський – Поснув сірий лід Поснув сірий лід горою сніг. Ще б трохи мені, пам’яті: з грозою Біжить руда вечірня череда. 1975...
12. Микола Вінграновський – Поблимало впівщастя Поблимало впівщастя – й будь здоров! Пісочок хитрий: наче він з невчора… Посушу сірники в твоїм волоссі. 1975...
13. Микола Вінграновський – В ясновельможному тумані В ясновельможному тумані, Де під березою бугор, При всій-усій своїй осанні Коронувався мухомор. І стала глибша і свіжіша Качачо-гусяча ріка, Ожина стала ще ожіша, Горіх, […]...
14. Микола Вінграновський – Сама собою річка ця тече Сама собою річка ця тече, Маленька річечка, вузенька, як долоня. Ця річечка Дніпра тихенька синя доня, Маленька донечка без імені іще. Вона тече в городі […]...
15. Микола Вінграновський – Але було вже пізно мальвам Але було вже пізно мальвам, І літові, і ластівкам, Лиш далечінь синьоблагальна Когось благала: не пускай!.. Але – прощалось. Вітром-листом Чи по тобі, чи по […]...
16. Микола Вінграновський – І та весна, і ця весна І та весна, і ця весна, Як срібна посмішка весла. 1975...
17. Микола Вінграновський – Вже все прощально. Я боюсь Вже все прощально. Я боюсь. Боюсь учора і сьогодні. Боюсь, що сам собі назвусь Таким, як був, як є, як – годі. Яке блюзнірство, боже […]...
18. Микола Вінграновський – Не маю зла до жодного народу Не маю зла до жодного народу. До жодного народу в світі зла не маю. Чому ж тоді все важчає мені На світі жити в множині […]...
19. Микола Вінграновський – Блакитно на душі Блакитно на душі… забув, коли мовчав… Вже гасли пальці, билася дорога, А тут тобі і нате: молочай При березі, в камінні, на порогах… Кричало серце […]...
20. Микола Вінграновський – Горить собі червоний глід в ярах Горить собі червоний глід в ярах, По вибалках, по балках в павутинні. І сірим стовпчиком посвистує ховрах Попід сорочі гнізда у шипшині. Цвіте останньо й […]...
21. Микола Вінграновський – І те, і те: як птах ранковий І те, і те: як птах ранковий Раптово випурхне з трави, Як сон перерваний раптовий – Мені не йдеш ти з голови. Мені ідеш ти […]...
22. Микола Вінграновський – Не руш мене. Я сам самую Не руш мене. Я сам самую. Собі у руки сам дивлюсь. А душу більше не лікую. Хай погиба. Я не боюсь. Переживу. Перечорнію. Перекигичу. Пропаду. […]...
23. Микола Вінграновський – За птахом піниться вода За птахом піниться вода. В малому полі мак червоний Пречисту хмару вигляда І макоцвітний погляд ронить. Ти чуєш: плачуть по мені. Ти чуєш: плачуть за […]...
24. Микола Вінграновський – Позахолодало на ріллю Позахолодало на ріллю, На ріллю, де енко-єнко-венко-, Подивилось небо крізь зорю, Як морозить хвилю морозенко. Повідтуманіли береги, Понанахилились обереги, Глянули з-під інею луги, Як вставає […]...
25. Микола Вінграновський – Сидів і довго думав над собою Сидів і довго думав над собою Блакитний вечір вдома навесні, Тим часом як спливалася водою Його зоря на темному веслі. Я не скажу, що я […]...
26. Микола Вінграновський – Над гаєм хмара руку простягає Над гаєм хмара руку простягає І гається, і гається над гаєм. Ще дощ у хмарі, ще вона не знає, Де дітись Їй у небі понад […]...
27. Микола Вінграновський – Пам’яті кінооператора Миколи Бикова Ти, водо, пливи, і ти, вітре, війни: Де кратер бджоли? Де життя синій кратер? Тебе обнімаю в обіймах війни, Один, як ніколиньки, мій оператор. На […]...
28. Микола Вінграновський – Щока та тінь, та тінні очі Щока та тінь, та тінні очі, І ми самі на самоті… І дощ цілує опівночі Кульбаби очі золоті. Десь кінь ірже – його не чути, […]...
29. Микола Вінграновський – Я скучив по тобі Я скучив по тобі, де небо молоде, Два наших імені розлука вполювала Й за руки їх, розлучених, веде, Отак довіку б їх не розлучала. Люблю […]...
30. Микола Вінграновський – Гайявата Над лиманом білять синім, Білять білим над лиманом, Над лиманом кукурудза Світлі вуса опустила. І лиманський Гайявата Щось там робить-виробляє, Душить гроно винограду – Зимувати […]...
31. Микола Вінграновський – Вологий запах, запах паші Вологий запах, запах паші В сухому сяєві Стожар, Уже почав в багатті нашім Дрімати жар, куняти жар. Човни і ми в човнах стемніли, Стемніла птиця […]...
32. Микола Вінграновський – Людина і ніч Усе роздягнено, і все напоготові. Ніч повертає голову: пора! Гармата – бух! І горобці – ура! Розквітли океани малинові. Півлюдства дивиться півлюдству в темні очі. […]...
33. Сингаївський Микола – Пісня в росах Темно-сиза ожина Гляне гронами з гаю. Тут моя Батьківщина, Сонце отчого краю. Ген привітна домівка, Що мене колисала, Та ромашка-журливка, Що на луг виглядала. Що […]...
34. Микола Вінграновський – На золотому столі О. Довженку Над безоднею світу багряна скала Стоїть і хитається в хмарах синіх. На білому тлі золотого стола Відбилися пера стальні і гусині… Там Пушкін […]...
35. Микола Вінграновський – До думи дума доруша До думи дума доруша… Стодоли дум – в одну стодолу! Дивись і думай, моя доле, – До думи дума доруша. Стобальним, стоглобальним болем До неба […]...
36. Микола Вінграновський – Скіфська колискова Колесо котить себе. В голосі колеса сухо. Степ даленіє в рябе, Дихає спеченим духом. Дим засина з колоском, Сплять жеребці і кобили, Спить у траві […]...
37. Микола Вінграновський – Повернення Хікмета Тремти, Туреччино! Він вирушив до тебе. Свою труну розбивши опівночі, Навпомацки в зеленім темновинні Він вирушив до тебе, бо поети І в смерті кличуть землю […]...
38. Микола Вінграновський – Тополя Коли засне, немов дитя шалене, Глибоке місто неспокійним сном, Вона приходить здалеку до мене І шелестить до мене під вікном, Щоб повертався я на Україну […]...
39. Микола Вінграновський – Ще під інеєм човен лежав без весла Ще під інеєм човен лежав без весла, Ще не скреснув мороз, далина не воскресла – З того боку снігів задиміла весна, Білим димом снігів засиніло […]...
40. Микола Вінграновський – Ця казка на білих лапах Ця казка на білих лапах Іде уночі по дорозі, І місяць тече по хатах, І в казки на віях сльози. Іде вона й тихо плаче: […]...