З зимових спогадів про літо
Хвилюється широкий лан зелений,
Волошки, ніби зіроньки, блищать,
На тонких стеблах крапельки студені
Минулого дощу веселчасто горять.
І дівчина, обсипана квітками,
Іде, немов пливе лебедонька в воді,
І грають променистими вогнями,
Неначе квіти, світлі очі молоді.
Вони до мене так привітно сяють,
Що в серці стиха струни золоті дрижать,
І знов пісні мої пливуть, лунають.
В там, в гаю, – пташки дзвенять, дзвенять,
І щастя на душі, і тихий спокій…
Хвилюється і грає лан широкий.
1912
(1 votes, average: 5,00 out of 5)Схожі вірші:
- Максим Рильський – Моя царівна А я так кохаю, кого і не знаю, – Далеку царівну. А. Кримський Тобі одній, намріяна царівно, Тобі одній дзвенять мої пісні; Тобі одній в […]...
- Максим Рильський – Сонет Scorn not the sonnet, critic Wordsworth Суворий Дант не зневажав сонета; Петрарка в нім кохання виливав; Кохався в грі його творець Макбета; Про сум гіркий […]...
- Максим Рильський – Срібний сонет М. Алексеєву Посріблені ліси окуталися тінню, А небосхил горить і віти золотить. Виходжу я на шлях – на смугу ясно синю, – І чудно й […]...
- Максим Рильський – Сонет нудьги й бажання Немає гірш, як буть собі нудним: Не гіркість яду – кислощі цитрини, Не розмахи в оркестрі огнянім, А квиління фальшиве мандолини. Огонь пройшов, і залишився […]...
- Максим Рильський – До портрета Саксаганського Дивлюсь, Кабице незрівнянний, На молодечий твій портрет, – І зачарований, і п’яний Тобі присвячую сонет. Кому артиста серце знане? Йому зрідні лише поет: Вони і […]...
- Максим Рильський – Яблука доспіли Яблука доспіли, яблука червоні! Ми з тобою йдемо стежкою в саду, Ти мене, кохана, приведеш до поля, Я піду – і може більше не прийду. […]...
- Максим Рильський – Моїй Леонорі Ні, тебе нема, нема на світі, Ти з’явилася у ніч осінню, І уста твої, уста напіврозкриті Я зустрів побожно, як святиню. Ти з’явилась тихо, щоб […]...
- Максим Рильський – До Німану Адам Міцкевич в перекладі Максима Рильського Мій рідний Німане! Куди сплили ті води, Що я в дитячі їх зачерпував долоні, Що ними плавав я по […]...
- Максим Рильський – Коні Води напившися з ясного джерела, Вертаються вони на поклики пастуші, І хитро щуляться у перволітків уші… Хвилина – і табун мов буря понесла. А вечір […]...
- Максим Рильський – Надворі дощ Надворі дощ, холодний вітер виє, Одпочивай, рушнице, на стіні! Куди іти, блукати без надії? Ні, краще тут, у хаті, в тишині. Тут у комину огник […]...
- Максим Рильський – Поцілунок У темній гущині її я наздогнав. Вона, вже лежачи серед пахучих трав, Руками пружними од мене одбивалась. Нарешті стишилась – і дивне диво сталось: Уста, […]...
- Максим Рильський – За стінами холодна віє ніч За стінами холодна віє ніч; Огонь то згасне, то засяє знову… Ах, так давно я чув людськую річ, Що вже й забув земну, звичайну мову. […]...
- Максим Рильський – Цвітуть бузки, садок біліє Цвітуть бузки, садок біліє І тихо ронить пелюстки, Напівзабуте знову мріє, Як помах милої руки. У небі вітер кучерявий Колише теплую блакить, І на землі […]...
- Максим Рильський – Мистецтво Коли усе в тумані життьовому Загубиться і не лишить слідів, Не хочеться ні з дому, ні додому, Бо й там, і там огонь давно згорів, […]...
- Максим Рильський – У горах, серед каменю й снігів У горах, серед каменю й снігів, Де слід людини око бачить рідко, Малюєтся на синім небі чітко Мислівська хатка, притулок орлів. Огорне скелі снігова намітка, […]...
- Максим Рильський – Подайте маску (переклад) Генріх Гейне в перекладі Максима Рильського Подайте маску – замаскуюсь нині Під бідаря, щоб пишна та сволота, Яку скрашають шовк і позолота, Мене в своїй […]...
- Максим Рильський – Моїй матері Б. Гейне (переклад) Генріх Гейне в перекладі Максима Рильського Я звик високо голову держати, Бо маю честь і мужність без догани; Хай сам король мені у вічі гляне, […]...
- Максим Рильський – Діана Заснув Ендіміон на місячній поляні, Де смольний дух трави і сосен престарих. До милих уст його, рожевих і пухких, Богиня хилиться в нестримному бажанні. А […]...
- Максим Рильський – Хто храми для богів Хто храми для богів, багатіям чертоги Будує з мармуру, в горорізьбу фронтон Ясний оздоблює чи в лініях колон Задовольняє смак, вибагливий і строгий, – А […]...
- Максим Рильський – Природа і мистецтво Йоганн-Вольфганг Гете в перекладі Максима Рильського Не в розбраті мистецтво й природа, Як дехто мислить: путь у них одна. Мене обох їх надить глибина, І […]...
- Максим Рильський – Ключ у дверях задзвенів Ключ у дверях задзвенів. Самота, працьовита й спокійна, Світить лампаду мою і розкладає папір. Вбога герань на вікні велетенським росте баобабом, По присмерковій стіні дивний […]...
- Максим Рильський – Фреско-сонети Христіану З. (переклад) Генріх Гейне в перекладі Максима Рильського Я фіміаму не каджу колоді Золоченій, всередині пустій; Не простягну руки людині тій, Що обкрадає все святе, як злодій. […]...
- Максим Рильський – В високій келії В високій келії, самотно-таємничій, Де тіні вічнії спинились у кутках, Сиджу за книгою. Ніхто мене не кличе, І до людей давно уже згубив я шлях. […]...
- Максим Рильський – Зелені тіні по душі майнули Зелені тіні по душі майнули – М’якого моху свіжо-чистий тон, Безжурності глибокої затон, Одбите у прийдешньому минуле. Блаженні будьте, уші, що почули Святого щастя золотий […]...
- Максим Рильський – Молочно-сині зариси ланів Молочно-сині зариси ланів, Сніг на листках – а листя ще зелене! Я вийшов, я покинув сутерени, Назустріч снігу голову відкрив. Нарешті, що таке любов для […]...
- Максим Рильський – У хутрі лисячім мене одвідав гість У хутрі лисячім мене одвідав гість Із люлькою в зубах і пойнтером Нероном. Тепер удвох сидять. Нерон поважно їсть. Пан п’є, – і тихий дім […]...
- Максим Рильський – Олександрія Мотив старої повісті Під синім полум’ям святого неба Ріс Олександер. Він Гомера вчив З учителем царів і мудреців, – І тайни зір читав у Нектанеба. […]...
- Максим Рильський – Людськість П. Тичині Червонобоким яблуком округлим Скотився день, доспілий і тяжкий, І ніч повільним помахом руки Широкі тіні чорним пише вуглем. Солодко стрілою пізній цвіт, Скрадаючися, […]...
- Максим Рильський – Бодлер В раю блаженних мук, де на тонких стеблинах Ростуть, звиваються химерні квіти зла, Подібні до очей жіночих і звіриних, – В пекельному раю його душа […]...
- Максим Рильський – І шум людський Я помчусь по дикой степи, Я надменно сброшу я Образованности цепи И вериги бытия. М. Лермонтов І шум людський, і велемудрі книги, І п’яних струн […]...
- Максим Рильський – Отрута Богиня, смертного зустрівши юнака, Жагу запліднення не в силі потаїти, На його кинула полуменисті квіти І щезла в запусті, принадна і легка. Не вабся, хлопчику! […]...
- Максим Рильський – Тополя М. Зерову З-під неба теплого і вірного, як друг, Перенесли її під наше небо змінне. Як слово зрадника. І чорної вершини Безсила пада тінь на […]...
- Максим Рильський – Ніцше Змію, людину, сонце та орла Благословив він у високих горах: Премудрість, світло, серце, міць крила – Для бур, для щастя, для висот прозорих. Безумієм чоло […]...
- Максим Рильський – Взабрід Я з батьком – ще малий – у вітряному лісі Ішов стежиною (казали ми: взабрід). Прозора височінь здавалася як лід, Та, мов живі, листки в […]...
- Максим Рильський – Есмеральда Шаліє вихор полум’я і змори: Коза, та бубон, та циганський стрій. П’єр Гренгуар, високий і худий, Уже забув містерії і хори. Реве юрба, мов різнобарвний […]...
- Максим Рильський – Поет Не ваблять торжища, і оргія не надить, І марно точиться, немов солодкий плин, Музика в далечі. Серед суворих стін Німу розмову з ним суворий хтось […]...
- Максим Рильський – Філософ В маслиновім гаю, поважною ходою, Хвилясті одяги нап’явши ябияк, Снують філософи, лише один закляк На місці, думкою охоплений новою. Стоїть мов статуя. Комашка бородою Повзе […]...
- Максим Рильський – Зимове шкло Так сумно, так без краю сумно. Усе скінчилось. (Чи й було?) Дивлюсь недвижно і бездумно Крізь зимове морозне шкло. В цю ніч ясну все зрозуміле, […]...
- Максим Рильський – Голос отрути Люблю отруту, сховану в лілеї, Люблю порок із поглядом ясним, І безсоромність ніжності твоєї, І терпких милощів незнаний дим. Люблю тебе, бо ти чужа коханню, […]...
- Максим Рильський – Згадай, безумче! Згадай, безумче! Світ – не тільки ти: Крім тебе є думки, планети, птиці. Є з’явища такої красоти, Яка тобі, дурному, і не сниться! Вмираючи, умій […]...