Максим Рильський – Зелені тіні по душі майнули

Зелені тіні по душі майнули –
М’якого моху свіжо-чистий тон,
Безжурності глибокої затон,
Одбите у прийдешньому минуле.

Блаженні будьте, уші, що почули
Святого щастя золотий закон!
Воно – в вінку із виноградних грон –
Мене в брудній таверні не минуло.

Прийшло – засяло… Легковійний дар
Безмежності і вільного зітхання
Серед померлих життьових примар!

Холодний вітер на світанні,
Та злото дня на сході вироста…
Блаженні будьте, мовчазні уста!

1911-1918

Максим Рильський – Зелені тіні по душі майнули вірш.