Кучері темні уквітчала хмарка
цвітом з гранати огнистим,
Лине туди, де здалека біліє
шпиль своїм чолом пречистим.
Лине і щедро квітки розсипає
геть по всім небі навколо,
Хоче зогріти палкими квітками
теє холоднеє чоло.
Квітка торкнула, і сніг загорівся,
мов золотеє багаття,
Шпиль усміхнувся новою красою,
наче по слову закляття.
Пташкою хмарка летить до шпилечка.
Ось вони, ось вони в парі!
Як же вони поєдналися щільно
в спільнім великім пожарі!
1902
(1 votes, average: 5,00 out of 5)
Схожі вірші:
- Леся Українка – На стоянці На помості корабельнім Розгорілося багаття, то матроси розпалили, щоб закляклі руки гріти. І крізь мокру сніговицю Бачу я вогонь червоний, наче сонце, що конає у […]...
- Павло Мовчан – Липневий туман Туман, наче спогад про воду високу, здійнявсь вище гаю, село затопив: і тонуть відвільглі і звуки, і кроки, і перепел спраглий туману напивсь. Виходять зі […]...
- Леся Українка – Бранець (Середньовічний мотив) На країну Італьянську сильне військо наступило, – за французькими полками з різних сторін кондотьєри. Всі злетілись, наче галич, наче теє хиже птаство на […]...
- Леся Українка – “І все-таки до тебе думка лине…” І все-таки до тебе думка лине, Мій занапащений, нещасний краю, Як я тебе згадаю, У грудях серце з туги, з жалю гине. Сі очі бачили […]...
- Леся Українка – “Чом я не можу злинути угору…” Чом я не можу злинути угору, туди, на те верхів’я золоте, де місяць просвітив біляву хмарку? Я ж бачила, як хмарка та вродилась: вона повстала […]...
- Леся Українка – Pontos Axeinos При березі гори в жалобі, Снігами лямовані хмари всі чорні, мов покрив на гробі, під ними узгір’я, як мари… Така тут земля. А на морі… […]...
- Леся Українка – Казочка про край царя Гороха Ви чули казочку про край царя Гороха? Чи знаєте, чому людей там стало “троха”? Хтось з люльки іскру здув, а загасить не зміг, і знявсь […]...
- Леся Українка – Останні квітки Ох, розкрились троянди червоні, Наче рани палкі, восени, так жалібно тремтять і палають – прагнуть щастя чи смерті вони? Не осиплються тихо ті квіти, Не […]...
- Леся Українка – Завітання В темну безсонную ніч, в передсвітнюю чорну годину, Втомленим очам моїм вельми дивна поява з’явилась: Темно-червонее світло, неначе той одблиск пожежі, Лихо віщуючий, темряву ночі […]...
- Леся Українка – Безсонна ніч Цілу ніч до зорі я не спала, Прислухалась, як море шуміло, Як таємная хвиля зітхала – І як серце моє стукотіло. Ночі темної дивні почвари […]...
- Леся Українка – Афра Тихо. Повітря стоїть нерухоме, як води стоячі. Закам’янів на бананах широкий нерепаний лист. Ніжні мімози – і ті розгорнули листочки гарячі. Мліють без мрії… Ой, […]...
- Леся Українка – На давній мотив – На добридень, ти моя голубко! “На добридень, мій коханий друже!” – Що ж сьогодні снилось тобі, любко? “Сон приснився, та дивненький дуже”. – Що […]...
- Леся Українка – “Коли вже зачепили сі питання…” Коли вже зачепили сі питання Про бога й про посмертне проживання, То й я вам думку висловлю свою, Куди не так, як німець ваш, поважно, […]...
- Леся Українка – “За горою блискавиці…” За горою блискавиці, а в долині нашій темно. У затоці чорні води плещуться таємно. Блискавиця в небі лине, а в затоці потопає, в чорний гріб […]...
- Леся Українка – Жалібний марш Вмер батько наш! Та й покинув нас! Ох, і смутний настав час! Сиротою наша мати зосталась! Звідки ж тебе виглядати? Чи по степах, чи по […]...
- Леся Українка – “Не хутко те буде… Чи й буде, чи ні?” Не хутко те буде… Чи й буде, чи ні? Не знаю. Та видиться все те мені, так ясно – виразно стає перед очі, як часом […]...
- Леся Українка – “Скажи мені, любий, куди мої сльози поділись?” Скажи мені, любий, куди мої сльози поділись? Чи то вони всі вже, мов літні дощі, розточились? Чи, може, вони розійшлися в осіннім тумані І висять […]...
- Леся Українка – “Квіток, квіток, як можна більше квітів…” Скупа весна твого скупого краю Мені квіток багато не дала, Тим спогадом собі я серце краю, Як я тобі в дарунок їх несла. То був […]...
- Леся Українка – “…Ні! я покорити її не здолаю…” …Ні! я покорити її не здолаю, ту пісню безумну, що з туги повстала, ні маски не вмію накласти на неї, ні в ясну одежу убрати […]...
- Леся Українка – Зоря поезії (Імпровізація) Імпровізація Через тумани лихі, через великеє горе Ти світиш мені, моя зоре. Ти се була, що встала вогнем опівночі, Шлях прокладала ясний через темне, бурхливеє […]...
- Леся Українка – Ніобея Діти, діти мої, чи я ж вас навіки втеряла? За що покарана я? За те, що так гордо впевнялась на дітей моїх любих, на їх […]...
- Леся Українка – Щастя (Легенда) Се було в початку віків. Новостворений світ сіяв чудовою красою, скрізь була гармонія, ясне, повне життя. Цвіла божа мрія, розкішна й лагідна. Людське життя […]...
- Леся Українка – “В холодну ніч самотній мандрівець…” В холодну ніч самотній мандрівець В глухім бору знайшов старе кострище; При місяці білів холодний попілець, Чорніло вколо нього пожарище, Стреміло скілька цілих ще дровець, […]...
- Андрій Малишко – Цвітуть осінні тихі небеса Цвітуть осінні тихі небеса, Де ти стоїш блакитна, мов роса. В очах засмуток темний, мов ожина, – Моя кохана, мріялось, дружина. Як сон далекий, видиво […]...
- Леся Українка – До товариша Чи згадали хоч раз ви про мене в тюрмі, Як про вас я спогадую, хвора? Як ростинам бракує життя в вогкій тьмі, Так обом нам […]...
- Леся Українка – Відгуки Пролітав буйний вітер над морем, По безмірнім, широкім просторі; Білі хвилі здіймались високо, І знялися од вітру ще вище, Загукали, як військо вороже, Заглушили вони […]...
- Леся Українка – “Ось вони йдуть. Корогва у них має…” Ось вони йдуть. Корогва у них має, наче вогонь. Наче дим наступає, сива юрба. Сунуть лави тісні, чутно – співають “про волю пісні”. “Смело, друзья!” […]...
- Леся Українка – До Lady L. W Ти, як осінь, умреш, розіллєшся слізьми над квітками, багрянцем і злотом, передсмертний твій спів пролетить над людьми вітер лине отак над болотом, де й вода […]...
- Леся Українка – Божа іскра Вороги: Геть їх, поетів! навіщо їх співи? Хто тепер слухать їх рад? Нас оглушили вже “тихі мотиви” “Снів” тих, “фантазій”, “балад”! Чули ми й тую […]...
- Леся Українка – Заспів Південний краю! як тепер далеко Лежиш від мене ти! за горами крутими, За долами розлогими, за морем, Що вже тепер туманами густими Укрилося, бурливе. Та […]...
- Леся Українка – “Далі, все далі! он латані ниви…” Далі, все далі! он латані ниви, Наче плахти, навкруги розляглись; Потім укрили все хмари ті сиві Душного диму, з очей скрився ліс, Гори веселі й […]...
- Леся Українка – Відповідь Не жаль мені, що я тебе кохаю, Та в нас дороги різно розійшлись. Ні, не кажи, що зійдуться колись! Не зійдуться, мій друже, я те […]...
- Леся Українка – Легенди У легендах стародавніх Справедливості немає, все там річ іде про жертви та кривавії події. В тих легендах ми читаем, Як дитяча кров рожева рани гоїла […]...
- Леся Українка – Легенда Було колись в одній країні: Сумний поет в сумній хатині Рядами думи шикував; вони й “рівнялись”, Мов піхота, аж тут співця взяла охота – І […]...
- Леся Українка – Хвилина розпачу О горе тим, що вроджені в темниці! Що глянули на світ в тюремнеє вікно. Тюрма – се коло злої чарівниці, Ніколи не розіб’ється воно. О […]...
- Леся Українка – “Гострим полиском хвилі спалахують…” Гострим полиском хвилі спалахують після бурі у місячну ніч, наче військо мечами двусічними хоче знять вражі голови а пліч. Зброї полиск і гомін розкотистий – […]...
- Леся Українка – “Угорі так яро сяють зорі…” Угорі так яро сяють зорі, Ні одна не криється за хмари, наче світлом хочуть напоїти небо й море, землю й світ надземний, але небо темне, […]...
- Леся Українка – “…Порвалася нескінчена розмова…” Пам’яті C. M. …Порвалася нескінчена розмова. Тремтить вона, мов порвана струна, В моєму серці. Від одного слова Розкрилася в душі моїй труна. Повстала туга, сном […]...
- Леся Українка – “Що дасть нам силу?” (Апокриф) Розпечений весняним гострим сонцем Пашить Єрусалим. Проміння біле від білих стін і вулиць відбиває, ряхтить вогнем на золотих покрасах царських палат, ворожі блискавиці запалює […]...
- Леся Українка – “Хотіла б я уплисти за водою…” Хотіла б я уплисти за водою, немов Офелія, уквітчана, безумна. За мною вслід плили б мої пісні, хвилюючи, як та вода лагідна, все далі, далі… […]...